В «АТБ» з'явилися унікальні екопакети з кукурудзяного крохмалю

Виготовляє таку продукцію в'єтнамська компанія «Haplast» (TM «HapBio») з кукурудзяного крохмалю та біорозкладного полімеру. Підприємство – виробник пакетів «АТБ» під знаком «Ok compost HOME» успішно пройшло процедуру сертифікації в TUV Austria, що обов'язково включає сертифікаційне тестування сировини та виробів у європейській лабораторії. Це означає, що матеріал, з якого виготовляють цей вид упакування, має здатність до швидкого біорозкладу. Навіть у домашніх умовах у компостній ямі під впливом води, ґрунту, повітря або сонця такий пакет, товщина якого становить від 15 до 26 мкм, повністю розкладеться протягом 12 місяців. При цьому природі не наносять шкоди, оскільки матеріал повністю поглинається мікроорганізмами та стає частиною біогумусу.
Інноваційні пакети в тестовому режимі вже з'явилися в усіх магазинах лідера вітчизняного ритейлу. Вони позначені написом «ПочатОк пакетів без пластику» та прикрашені зображенням кукурудзяного качана. Це свідчення того, що компанія «АТБ» зробила крок, аби подолати непростий шлях повної відмови від пластикового упакування!«Тренд на екологічність – один із найбільш значущих сьогодні у світі. Він має вплив на всі сфери діяльності людини та формує сучасні споживчі патерни. Саме тому екосвідомість для компаній стає необхідністю, оскільки турбота про навколишнє середовище й екологію належать до цілей сталого розвитку будь-якого бізнесу. Певен, що новий пакет стане альтернативою традиційному пластику», – написав на своїй сторінці у Facebook Борис Марков, генеральний директор і голова ради директорів корпорації «АТБ».
За його словами, у подальших планах компанії – впровадження та реалізація нових екоініціатив.Тепер придбати пакети, до складу яких входить кукурудзяний крохмаль і біополімер, можна в магазинах мережі «АТБ» по всій Україні. На етапі тестування вони представлені в одному розмірі (30 х 50 см) і витримують навантаження не більш ніж сім кілограмів. Вартість такої інноваційної продукції становить 3,5 грн. Вона сформована на основі закупівельної ціни товару, транспортних витрат, митних платежів і т. д. Собівартість сировини для виробництва цих виробів порівняно з поліетиленом вища. Виробник установив термін служби таких пакетів – 9 місяців.
Ірина Фесенко
До теми
- «У перші дні війни ворог мав величезну перевагу, в багато десятків разів…» Історія бійця 128 бригади Кирила
- “Я без своїх дівчат життя не уявляю”: як сім’ї на Закарпатті стають усиновлювачами під час війни
- Грант у 500 000 грн для дружини ветерана: історія успіху підприємиці з Ужгорода
- «Мені 53 роки, я колишній начальник карного розшуку, капітан міліції. У обох моїх очах штучні кришталики, але я пішов у бойову бригаду…» Історія бійця 128-ї бригади
- Рентген для меча: що показали дослідження старовинного експонату в ужгородському замку?
- 10 книжкових подарунків із Закарпаття: чому на них варто зупинити свій вибір
- "Я відкопав цього військовослужбовця і ми продовжили далі бій": історія прикордонника Андрія Яворини
- «Я повернувся в Україну не для того, щоб сидіти в тилу, тому не роздумував». Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- "Я щодня чекаю сина додому": спогади матері мукачівського Захисника
- Як варять бограч у закарпатській 128-ій бригаді
- “Спостерігаємо значне збільшення заяв від вступників” – ректор УжНУ Володимир Смоланка про проміжні результати вступної кампанії 2025
- “Пам’ятайте, що за кожним ветераном чи ветеранкою стоїть унікальний і складний досвід ”, - психологиня Людмила Балецька
- «По нас і «Гради» працювали, і ствольна артилерія, і танки, і вертушки…» Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- Віктор Суліма (Грузин): «Мрію відкрити невеличкий туристичний комплекс десь у мальовничому селі»
- «Відвертість» Михайла Дороговича: відомий фотограф презентував перше видання своїх робіт
- "Найлегше – це керувати дроном, а найважче – розібратися в цих всіх лініях, радіохвилях": історія 19-річної пілотки БПЛА
- Десантник «Шакал» із Вовкового
- Сонячний годинник Ужгорода і його особливий час
- «Більше пів року я прожив у російській окупації, у мене майже вся сім’я в ЗСУ, тому навіть не думаю, щоб «косити» чи піти в СЗЧ…» Історія бійця 128 бригади Вадима
- «Я бачила, як потрібна була кров»: історія донорства Діани Товстун після пекла Маріуполя
До цієї новини немає коментарів