В Ужгороді планується створення Центру Професійної досконалості. Що це і для кого?

Центр Професійної досконалості – це багатопрофільний та багатофункціональний заклад освіти з потужним матеріально-технічним, управлінським і навчально-методичним потенціалом, що дозволятиме надавати високоякісну первинну та неперервну, формальну та неформальну професійну освіту для всіх вікових груп. Планується забезпечити його найсучаснішим обладнанням та устаткуванням, створити комфортні умови і для працівників, і для тих, хто вчиться.
Перспективи створення Центру та загалом якісних змін у системі професійно-технічної освіти сьогодні в Ужгороді обговорили сьогодні на зустрічі в Ужгородському центрі професійно-технічної освіти заступник міністра освіти і науки Ігор Гарбарук, Ужгородський міський голова Богдан Андріїв, заступник голови Закарпатської ОДА Ігор Шинкарюк, заступник міського голови Вадим Борець, начальниця управління освіти Ужгородської міської ради Наталія Мухомедьянова, директор Ужгородського інституту культури і мистецтв, депутатка Закарпатської обласної ради Наталія Шетеля, заступник директора департаменту освіти і науки, молоді та спорту Закарпатської ОДА Вероніка Маюрник, директор Ужгородського центру професійно-технічної освіти Сергій Тимко.
Ігор Гарбарук наголосив, що завдання і центральної, і місцевих влад – зробити все, щоб кваліфіковані кадри, молоді люди не виїздили за кордон, а мали достойні можливості для роботи в Україні. Урядовці бачать перспективу через створення навчально-практичних центрів реанімувати професійну освіту, щоб за рік-півтора забезпечувати молодих людей професією, яка актуальна на ринку праці і приносить добру зарплату. За словами урядовця, потрібно також подолати парадоксальну ситуацію, коли майстер, який викладає спеціальність, отримує 7-8 тисяч гривень, а його ж випускник на виробництві з перших днів отримує 15-17 тисяч гривень. Міністерство ставить питання кадрів для професійної освіти, щоб молоді люди охоче бралися викладати. Інше завдання – дуже принципово підходити до підбору керівників таких навчальних закладів.
Ужгородський міський голова Богдан Андріїв зазначив, що близькість Закарпаття до кордонів із кількома європейськими державами сприяє виїзду на роботу за кордон, але необхідно створювати робочі місця тут, а для цього потрібно і навчати, і забезпечувати достойні умови, зарплати. Дуже багато в цьому залежить від рішень, підходів на рівні держави. Скажімо, утримання трьох професійно-технічних закладів в Ужгороді потребує близько 50 мільйонів у рік, тоді як всі інші такі училища в області не лягають тягарем на місцеві бюджети. При тому, що власне з Ужгорода та Ужгородщини в міських закладах професійно-технічної освіти зараз вчиться лише третина молодих людей, а інші – з інших регіонів.
«За ці кошти ми могли б чимало зробити в місті, – сказав Богдан Євстафійович. – Могли б, до прикладу, і робити ремонти в цих же навчальних закладах, але не можемо, бо вони належать Міносвіти. Питань багато, всі вони пов’язані і потребують системних рішень».
Директор Ужгородського центру професійно-технічної освіти Сергій Тимко акцентував на тому, що з 2016 року їхній заклад має суттєву підтримку міської влади, жодного разу не було збоїв у виплаті зарплат. До навчального процесу залучають і потенційних роботодавців, так, створили 2 нові навчально-практичні центри з фірмою ?niezka, котра надає учням матеріали, проводить майстер-класи. У 2019 році створили центр новітніх зварювальних технологій. Є напрацювання з підприємствами «Єврокар», «Ядзакі», «Джейбіл», представниками Тойоти, Міцубісі. Зберегли навчальні профілі з машинобудування, планують навчати фахівців із діагностики стану автомобілів, ремонту й обслуговування відновлювальних видів енергії, з охоронної сигналізації та відеоспостереження.
Керівник навчального закладу провів гостям екскурсію – оглянули навчальні кабінети, здебільшого обладнані мультимедійними дошками, майстерні, лабораторії, бібліотеку, актовий зал. Багато в закладі зроблено руками учнів, директор показав кращі вироби, розповів про перемоги на міжнародних змаганнях із професійної майстерності. Заступник міністра Ігор Гарбарук поспілкувався з учнями, зокрема, чому обрали той чи інший фах, цей навчальний заклад, де планують працювати і яку очікують зарплату.
Урядовець планує провести на Закарпатті ще кілька робочих зустрічей.
Ужгородська міська рада
До теми
- «Ми зупинили ворожих штурмовиків із автоматів, а далі їх розібрали на друзки наші безпілотники й арта…» Історія бійця 128-ї бригади Миколи
- «У своєму підрозділі ми живемо сім’єю – тут братерство, а не статутщина…» Історія бійця 128-ї бригади Богдана
- Урок мужності від закарпатських гвардійців: дрони, медицина і натхнення
- Від фізика до снайпера. Як шкільний вчитель став невидимим воїном Нацгвардії
- «Велика Паладь-Нодьгодош»: перше відкриття прикордонного КПП за 20 років. Як працюватиме і розвиватиметься новий пункт пропуску на Закарпатті?
- «Мені є за кого воювати – шестеро дітей. Наймолодша донька народилася минулого місяця…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- «Я українець і готовий життя покласти за своїх дітей…» Історія бійця 128-ї бригади Василя
- Плямисті олені, 57 гектарів і пантокрин: ферма, якої нема більше ніде в Україні
- Петанк як реабілітація: в Ужгороді пройшов тренінг для фізіотерапевтів
- Ліф на варті кордону: чотирилапий герой Чопського загону
- Може летіти на відстань до 7 км: волонтери "Руху підтримки закарпатських військових" виготовили дрон "Горгона"
- «В пікіруючому польоті скидаю вибухівку прямо у ворожий бліндаж…» Історія бійця 128-ї бригади Романа
- «За три виїзди в мене було п’ять підривів на протипіхотних мінах…» Історія бійця 128-ї бригади Олега
- "Моє завдання як оператора БПЛА — збереження особового складу та захист держави" — нацгвардієць Мар’ян Витязь
- «Діти – моя найбільша мотивація, я тут, щоб росіяни не дійшли до мого дому…» Історія бійця 128-ї бригади Василя
- Кавування по-закарпатськи у ветеранській кав’ярні Gato: історія Михайла Кузьми “D2”
- Від сцени до лінії фронту: історія актора Мукачівського драматичного театру Євгена Човбана
- «Чи виконав я свою місію – відомстив за батька? Поки ні, буду воювати до закінчення війни…» Історія Владислава, бійця 128-ї бригади
- «Після того, як ми побачили ті звірства, які вчинили росіяни в Бучі, Бородянці, Ізюмі, головне для нас – не стати такими ж, як вони» Історія капелана Андрія
- Закарпаття спільно з Румунією та Угорщиною організує освітні заходи для школярів та вчителів
До цієї новини немає коментарів