За відмінне навчання – грошові премії
Напередодні диплом І ступеня та премію у розмірі 3000 гривень отримала Дарина Граб, диплом ІІ ступеня та премію у розмірі 2000 гривень – Каріна Скучка. Обоє дівчат – закінчують 9 клас, випускниці школи. Семикласниця Крістіна Гедьо нагороджена диплом ІІІ ступеня та грошовою премією 1000 гривень. Привітав переможниць Василь Ілліч Ковач, побажав продовжувати наполегливо навчатися, щоб досягнути поставлених цілей і щоб рідна школа, односельчани завжди пишалися ними. "Ми будемо знаходити можливість, щоб вас підтримувати, заохочувати вчитися ще краще. А ви – вчіться. Випускникам бажаю успішного подальшого навчання – хтось піде в іншу школу у 10 клас, а хтось вступатиме. Усім бажаю зробити правильний вибір професії і легкої життєвої дороги. Вітаю учителів та батьків, які мають пишатися своїми дітьми та вихованцями", – сказав Василь Ілліч.
Випускниця Каріна Скучка щиро подякувала меценату за підтримку і заохочення учнів. Дівчинка добре вчиться, тож премію отримала вже вдруге.
А взагалі, діти у Пацканьові добре знають Василя та Сергія Ковачів. Бо приділяють їм увагу ще із садочка – вітають із новорічно-різдвяними святами, у 1 клас пацканівські діточки йдуть, отримавши від цих благодійників портфелі із усім необхідним. Щорічно вітають Василь Ілліч та Сергій Васильович із початком та закінченням навчального року, зимовими святами, допомагають із осучасненням навчальних кабінетів, за останні роки у школі зробили актову залу, допомогли збудувати спортивний майданчик зі штучним покриттям та багато всього іншого.
Традиційним було напередодні і солодке вітання – смачними тістечками пригостили всіх учнів школи.
-->
До теми
- «Війна – це важка й страшна робота, але тут кожен проявляє свою сутність, бачить, ким він є насправді…» Історії з фронту від 128-ї бригади
- Відомий закарпатець, народний артист України Іван Попович сьогодні відзначає 75-ліття
- «На бойових позиціях головне – не панікувати. Чим холоднокровніше поводишся, тим більше шансів уціліти…»
- «Після контузії мене хотіли госпіталізувати на тиждень, але я відпросився: «У мене поважна причина – одруження!»
- Галина Кенез: «Всі ми хочемо жити у вільній незалежній Україні. А для того, щоби в ній жити, за неї треба боротися»
- Нацгвардійці на Закарпатті відпрацювали пошук і затримку диверсантів
- «На бойовій позиції під постійними обстрілами ми думали про одне – як виконати завдання і вціліти…»
- "Я не була на могилах рідних жодного разу". Історія бойової медикині 128-ї бригади, у якої Росія вбила всю сім'ю
- «Я пішов у ЗСУ, щоб мої діти не бачили, що таке війна…»
- «Страх є страх. Й зрозуміло – йде війна. Але ж якщо всі боятися будуть, то що?»
- «Якби я не хотів жити в цій країні, не пішов би воювати за неї…». Історії з фронту від захисників зі 128-ї бригади
- «Впродовж однієї години ми знищили зі «Стугни» ворожий танк і БМП-3»: історії з фронту від 128-ї бригади
- «Найближче з ворогом я стикався на витягнуту руку…» Історія Валерія, бійця 128-ї бригади
- "Ми обов’язково переможемо – у нас є дух свободи". Історія су-шефа, який став штурмовиком, а зараз служить у ТЦК на Закарпатті
- «Звичайно, тут важко – і психологічно, і фізично. Але я розумію, що треба виконувати свою роботу…» Історія бійця 128-ї бригади Андрія "Челентано"
- Молодший сержант Юлій «Історик» захищав Україну у 2014-2015 роках, без вагань став на захист і в лютому 2022-го
- 21-річний воїн 128-ї бригади Роман з Ужгорода: "Коли після війни повернуся в цивільне суспільство, хочу про все забути. Хоча не забуду…"
- Олександр «Юрист»: «У мене хороших друзів більше нема… Фото є, а друзів нема». Історія військового з ТЦК
- «Я воюю за своїх рідних…». Історія Йордани - військової 128-ї бригади
- Бачив цілі села, де людей майже не лишилося: історія військового Гоги, що був на передовій, а зараз служить в ТЦК
До цієї новини немає коментарів