Чим цікаві угорські села Закарпаття? Розповідає екскурсовод Павло Худіш

– Павле, чи багато запитів серед українських туристів на угорські села?
– Насправді це така родзинка Закарпаття. Вона була і залишається унікальною дестинацією. До пандемії туристи регулярно зупинялися у садибах сільського туризму саме в угорських селах. Бо це незвична культура для них. І часто вони кажуть, що мають відчуття, ніби потрапили за кордон прямо у своїй країні. Це інша традиція, культура, кухня. І один із найзатребуваніших напрямків.
– Чи відновилася ця популярність із послабленням карантину?
– Поступово туристів на Закарпатті стає все більше. Вже зараз сюди їде багато українських туристичних компаній. А іноді вже бачу й іноземців. До того ж, зараз дозволили повністю вакцинованим інземцям їхати в Україну без ПЛР-тестів. А Закарпатська область серед тих, які найчастіше планують обирати для літніх відпусток українці. Тож після туристичного штилю чекаємо бурхливий літній сезон.
– А чим цікаві туристу угорські села?
– Наша перевага у тому, що Закарпаття – один із найтепліших регіонів України. У нас рано достигають овочі та фрукти і ціни на них доступні. На Закарпатті є персикові сади, виноградники, ми вирощуємо полуницю. Тобто люди їдуть за можливістю поласувати смачними фруктами. Велику роль мають вино й термали. Незвичайною архітектурою гості також дивуються, адже навіть у сільській місцевості в нас є справжні перлини – готичні церкви, замки. І, звичайно, людей цікавлять люди. Туристи стараються спілкуватися з господарями садиб, у яких живуть. В угорських селах часто буває, що господарі погано спілкуються українською чи російською. І туристів це дивує. Але вже за кілька днів усі обіймаються і запрошують одне одного в гості. А ще туристам цікаві угорські страви Закарпаття. Навіть уже буденна для нас їжа для туристів є незвичною. Навіть торгоня. Не кажучи про гуляші чи лоці печенє, наприклад.
– Знаю, що угорці дуже цінують і цікавляться своєю культурою. А чи є в нас угорськомовний туристичний супровід? Угорський турист отримує не менш якісний сервіс, ніж український?
– Так, угорські туристи також їдуть. І їдуть багато. Є екскурсоводи та інфраструктура, яка добре під них адаптована. Вони навіть мають державні програми, щоб відвідувати місця компактного проживання угорців у сусідніх країнах – Україні, Румунії, Словаччині. Це так званий ностальгійний туризм. Найчастіше вони зупиняються в угорських селах. Угорцям у цих селах особливо цікаво гостювати, бо вони можуть порозпитувати місцевих, як їм живеться, поспілкуватися рідною мовою. І відвідують переважно місця, пов’язані з історією Угорщини.
– Які села ти би запропонував туристу, який хоче подивитися угорську культуру на Закарпатті і чому?
– В Ужанській долині це однозначно Велика Добронь: це столиця паприки і там є ферма угорських сірих корів. А ще це найбільше угорськомовне село України. На Берегівщині популярний сільський зелений туризм у селах Бене, Геча, Четфалва – там багато садиб і приємні ціни. От у Бене, наприклад, два дегустаційні зали (Винні підвали сім’ї Урста і Сімейний підвал Параски), готична церква, а ще це – столиця персиків на Закарпатті. Там персикові сади у кожному дворі. І, звичайно, Вишково. Це частково угорське село. І там особлива угорська культура – марамороська, трансільванська, яка трохи відрізняється від того, що на Берегівщині. Там є середньовічний костел – нині реформатська церква із розписами – та цікавий етнографічний музей. А поруч – Хуст, термали у Велятині. Деякі з цих пунктів є у безкоштовному аудіогіді “Одна долина – багато культур”, який ми створили з командою “Пізнай Ужанську долину”.
Запрошуємо на Закарпаття!
Ксенія Шокіна для KISZ?
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- Закарпатська академія мистецтв – осередок, де формують агентів культурних змін
- "Коли ти отримав зір повторно, ти дивишся на цей замилений світ інакше": інтерв'ю з ветераном війни Михайлом Філоненком
- Був художником – став військовим. Олег з Ужгорода навіть у війську продовжує творити
- «Та котра би жона пішла в полонину?» Про що говорять біля домашньої ватри вівчарі Хустщини, які зійшли після літування
- «Моїм рідним було б ганьба, якби я став ухилянтом…» Історія бійця 128 бригади Віталія
- Правова підтримка ветеранів: які питання найбільше турбують захисників після війни
- Змінити символи війни на обереги: ужгородський скульптор створює прикраси з гільз
- Вийшло третє доповнене видання "Ужгород відомий та невідомий"
- 94 дні, чотири пари взуття і майже 400 тисяч гривень: історія благодійного походу Артема Єрохіна
- "Усе накопичується – втома, загиблі товариші... Але про СЗЧ навіть не думаю". Історія бійця, який відвойовував Херсонщину
- 10 фактів про Закарпатський народний хор, які ви могли не знати
- «Наші рідні вірять, що ми повернемося з війни, тому моя головна місія – максимально зберегти людей…» Історія бійця 128 бригади Андрія
- Вечір в Ужгороді зі шпигунами та секретами
- Доторкнутися до грона і полюбити своє. На Закарпатті для майбутніх виноробів та туристів влаштували відкритий збір винограду
- Снайпер «Ярий». Молодший сержант Іван Яров переніс понад 30 операцій, але й далі влучно стріляє
- «Не люблю хвалитися, як знищую ворога, мені важливіше рятувати товаришів…» Історія бійця 128 бригади Василя
- Мукачівський прихисток: як митець відроджує творчість у будинку Ерделі
- "Дуже радий, що туди потрапив": військовий Луганського прикордонного загону Елмар Цап розповів про службу
- Закарпатський поліцейський із позивним «Сіті»: від страху до майстерності – історія молодого оператора дронів на фронті
- Відомий кондитер Валентин Штефаньо започаткував дипломатичні гастроекскурсії
До цієї новини немає коментарів