На КПП "Тиса" прикордонники перевіряють дійсність сертифікатів про вакцинацію за допомогою QR-кодів

Інспекторка Василина Худа сканує QR-коди на сертифікатах про вакцинацію. На це витрачає до 5 секунд.
"За допомогою Server Boаrd ми скануємо й нам показує кількість доз вакцини, вибиває нам, чи дійсний сертифікат, прізвище та ім’я людина, котра перетинає кордон. Коли вибиває, що сертифікат дійсний, тоді ми пропускаємо. Якщо не дійсний, то доповідаємо старшому й перевіряємо знову й повертаємо людей. Усі дані про вакцину тут внесені в планшеті, прізвище, ім’я, дату народження ми звіряємо усе з паспортом громадянина, котрий перетинає кордон", — розповіла Василина Худа.
З Франції до Чернівців повертається Віктор Скрипник через КПП "Тис". Чоловік має сертифікат про вакцинацію. За його словами, на європейських кордонах дійсність сертифікатів не перевіряли.
"Ніяких проблем не було ніде, все добре. Недобре це, це все Фільчина грамота, абсолютно. Я не знаю, що це таке й кому це треба, чесно кажучи", — прокоментував Віктор Скрипник.
Перевіряють дійсність сертифікатів про вакцинацію за допомогою планшетів, на яких встановлене спеціальне програмне забезпечення Server Boаrd – розповів начальник відділення пункту пропуску Роман Яхван.
"До цієї бази підключено понад 40 країн, щодобово база оновлюється. За допомогою цього ми можемо перевірити дійсний сертифікат іноземний чи недійсний. Якщо особа показує електронний варіант (сертифіката ред.) з носія – планшет, телефон – ми можемо відсканувати QR-код і перевірити. Перевіряються іноземні сертифікати, так як українські сертифікати, які видаються, QR-коду не мають. Перевіряються іноземні сертифікати в іноземця і в громадян України, які отримали закордонний сертифікат", — розповів Роман Яхван.
За його словами, за відсутності сертифіката, іноземці та громадяни України мають надати результати ПЛР- чи антиген-тесту, встановити додаток "Вдома" та відбути 10 днів на карантині. Якщо протягом цього часу людина отримає негативний результат повторного тесту, вона звільняється від карантину.
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- Чому військові люблять котиків? Олександр Шершун “Мер”
- «Із нашої родини воює шестеро чоловіків…» Історія бійця 128 бригади Руслана
- “Старіння” майстрів та унікальні техніки: як на Закарпатті рятують від забуття традиційні дерев’яні ремесла
- Звільнився з армії – і через місяць повернувся знов: історія військового зі 101 бригади ТрО Закарпаття
- "Я не вважаю це героїчним вчинком": ужгородка Крістіна Петрулич розповіла про нагороду "Герой-рятувальник року"
- Прикордонник «РЕМ». Василь Сідун із Дубрівки посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеню
- Ветеран із Ужгорода Віктор Суліма: від фронту до крафтового виробництва
- "Я зрозумів, що таке бойові виїзди після того, як нас обстріляв російський танк". Історія бійця 128 бригади Андрія
- «Кожна вагітність для нас — диво»: Ганна Палагусинець про програму лікування непліддя
- “Чудова десятка” закарпатської літератури, або що варто прочитати про наш край?
- Закарпатська академія мистецтв – осередок, де формують агентів культурних змін
- "Коли ти отримав зір повторно, ти дивишся на цей замилений світ інакше": інтерв'ю з ветераном війни Михайлом Філоненком
- Був художником – став військовим. Олег з Ужгорода навіть у війську продовжує творити
- «Та котра би жона пішла в полонину?» Про що говорять біля домашньої ватри вівчарі Хустщини, які зійшли після літування
- «Моїм рідним було б ганьба, якби я став ухилянтом…» Історія бійця 128 бригади Віталія
- Правова підтримка ветеранів: які питання найбільше турбують захисників після війни
- Змінити символи війни на обереги: ужгородський скульптор створює прикраси з гільз
- Вийшло третє доповнене видання "Ужгород відомий та невідомий"
- 94 дні, чотири пари взуття і майже 400 тисяч гривень: історія благодійного походу Артема Єрохіна
- "Усе накопичується – втома, загиблі товариші... Але про СЗЧ навіть не думаю". Історія бійця, який відвойовував Херсонщину

До цієї новини немає коментарів