Стартувало голосування за ужгородців, якими пишається місто

Проєкт реалізує Фонд Андрія Півня.На сторінці організаторів у мережі ФБ – сотні імен ужгородців, яких містяни вважають гордістю Ужгорода. Організатори кажуть, саме люди є серцем міста. Вони творять його унікальність й наповнюють життям. Відтак, вивчивши пропозиції ужгородців, сформували 10 номінацій. Зокрема:
- «Люди спорту» - номінація, покликана відзначити видатних спортсменів Ужгорода;
- «Люди сцени» - співаки, актори театру, танцівники чи постановники;
- «Люди слова» - письменники й поети, журналісти та публіцисти;
- «Люди мистецтва» - номінація про талановитих ужгородських митців різноманітних
- напрямів;
- «Люди знань» - вчителі й викладачі, вихователі та наставники, тренери й коучі.
А, крім того, найвидатніших людей Ужгорода обиратимуть у категоріях :
- «Люди медицини»,
- «Люди-бренди»,
- «Люди добра»,
- «Люди, які рятують та захищають»
- «Люди промоції міста».
По кожній із номінацій було визначено троє фіналістів. Серед них відомі в Ужгороді особистості й менш знані містяни. Обрати серед них переможців зможуть самі ж ужгородці. На сайті організаторів уже стартувало відкрите голосування. Там можна ближче познайомитися із фіналістами та віддати голос за фаворитів у кожній з номінацій.
Урочиста церемонія нагородження переможців запланована на 8 жовтня. Саме тоді й закриють лінії для голосування. Для ужгородців, яких підтримають містяни, підготували особливі нагороди. Зокрема, статуетки символічної для міста рослини, платана у бронзі, вагою понад кілограм. Їх виготовив відомий скульптор Богдан Корж. Доповненням до бронзового платана буде срібна прикраса від ювеліра Олега Коваля. Нагороди переможцям вручатимуть діти, учасники ще одного популярного проєкту фонду «Ужгород – місто талантів».
До теми
- Пекар, який став мінометником. Історія бійця 156-ї окремої механізованої бригади з позивним «Мадяр»
- Заради доньки: історія прикордонника Олександра Товта
- Василь Мирявчик: «Я би хотів, щоб люди були добрішими до людей із інвалідністю»
- «Я захищаю свою сім’ю, щоб жодна падла не прийшла й не сказала, що мій будинок уже його…» Історія бійця 128-ї бригади Михайла
- Закарпатська міфологія на картах таро: як художниця з Ужгорода популяризує український фольклор за кордоном
- Гідні умови праці й зарплата, як у сусідів із ЄС: підготувати й утримати фахівців
- «Хочу знову підіймати український прапор на змаганнях — як в Україні, так і за її межами». Боєць стрілецького батальйону поліціії на псевдо Слон
- "Синевирське диво" під час війни. Як правильно зробити бізнес на вівцях, а репутацію - на ефективному керівництві
- Як ветеранам повернутися до цивільного життя й роботи: досвід Семена Махліна
- Декомпресія в горах: як закарпатські гвардійці відновлюють сили після фронту
- Олександра Козоріз: "Слово, до якого підходиш навшпиньки, віддячить рясно"
- «В дитинстві я лазив на стрімкі скелі за едельвейсами, а тепер ношу едельвейс на шевроні нашої бригади…» Історія Степана, бійця 128-ї бригади
- Археологи завершили розкопки у Мукачівському замку "Паланок". Знайшли унікальні артефакти (ФОТО, ВІДЕО)
- Меблі лікаря Новака, старовинні медичні інструменти та шеврони: експонати Музею історії Закарпатської обллікарні
- Історія однієї картини: «Верховинське село» Антона Кашшая
- IT-кластер Закарпаття: три роки розвитку, стійкості та інновацій
- «У мене дома молодший брат, йому 6 років. Я воюю за нього…» Історія Артема, бійця 128-ї бригади
- "Провина євреїв була лише в тому, що вони євреї": історія порятунку єврейського хлопчика на Закарпатті під час Голокосту
- «Собака для ветерана»: історія Дмитра та його улюбленця Блека
- Удочерили трьох сестричок і завели козу. Родина з Київщини кардинально змінила життя на Закарпатті, і не тільки своє
До цієї новини немає коментарів