На Закарпатті встановили бет-бокси для кажанів

На Закарпатті на вежах старих дерев'яних храмів Хустщини встановили близько сотні бет-боксів – будиночків для кажанів. Про це в коментарі кореспонденту Укрінформу повідомив директор Закарпатського Інституту еколого-релігійних студій Олександр Бокотей.
«На Закарпатті на горищах старих дерев'яних церков Хустщини встановили близько сотні бет-боксів. Також вчені допомогли громадам очистити від посліду 10 горищ церков. До прикладу тільки на римо-католицькому храмі с. Оноківці за 10 років назбиралося 1,5 тонни гуано (посліду кажанів – ред.)», - повідомив Бокотей.
За його словами, зараз на Закарпатті триває експедиція дослідників рукокрилих із Інституту еколого-релігійних студій (ІЕРС) та Інституту екології Карпат. Вчені досліджують біорізноманіття церковних веж храмів Хустщини у рамках транскордонного проєкту BAT4MAN «Підвищення екологічної обізнаності місцевого населення шляхом спільного збереження кажанів в прикордонних районах Угорщини, Словаччини, Румунії та України».
«На сьогодні хоч і відомо, що в області офіційно нараховується 23 види кажанів, але про їхні місця існування та інші особливості життя в деталях знаємо далеко не все, бо дослідженню цієї тематики приділяється недостатньо уваги», - наголошує керівник Інституту еколого-релігійних студій.
Вчені переконані, що кажани є важливою ланкою, яка сприяє регуляції шкідників сільського і лісового господарства. Один кажан може з’їсти від 500 до 3000 часто шкідливих комах за вечір, тому за кордоном застосовують багато методик по привабленню цих рукокрилих до біоценозів.
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- 20 людей, які змінюють Закарпаття
- Закарпатець на позивний «Трамп»: «Віддати Донбас? А як дивитися в очі дітям тих, хто там загинув?»
- Педагоги, якими пишається Закарпаття: шлях сертифікації та нові можливості
- Ужгород. Війна за 1000 кілометрів від фронту
- Розумом у Берліні, а серцем в Україні. Як вчителька з Ужгорода опанувала німецьку та вчить дітей у Берліні
- Інновації ужгородських науковців: як мікробіом допомагає діагностувати та попереджати посттравматичні розлади
- Поліцейський, що малює ікони: під час АТО долучився до лав Нацполіції, а в розпал війни відкрив виставку в закарпатському замку Сент-Міклош
- “Вірний завжди”: пам’яті морпіха Владислава Мельника з Луганщини, який знайшов місце останнього спокою на Закарпатті
- У Коритнянах створили осередок Пласту
- В Україні вшановують пам’ять жертв Голодоморів
- Тор та його людина. Історія кінолога Іллі та його чотирилапого «побратима»
- Дрон не лише зброя, а й засіб порятунку: історія бійця Національної гвардії України Романа
- Як у Мукачеві працює перший на Закарпатті крематорій для тварин
- Втрачений Ужгород: палац Штернберґера
- Стрільбище «Вояк»: навіщо цивільним навички стрільби
- На Закарпатті розробляють нову регіональну молодіжну програму
- “Наш дім там, де добре дітям”. Як Закарпаття стало прихистком для родин, що прийняли дітей
- 101 день на позиції – ужгородець Валерій «Шум» більше трьох місяців утримував позиції в зоні відповідальності підрозділу в Донецькій області
- «Спостерігати за ворогом із дрона – це одне, а зустріти віч-на-віч, коли бачиш його зіниці, – зовсім інше…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- Робочі будні пліч-о-пліч: як дівчата та хлопці у митній формі спільно працюють на кордоні з Євросоюзом

До цієї новини немає коментарів