Другет на коні: з громадою радяться, де розмістити перший кінний пам’ятник в Ужгороді (ФОТО)

Ідея встановлення пам’ятника Філіпу Другету озвучили 3 листопада на зустрічі керівництва Ужгородської міської ради з Генеральним консулом Угорщини в Ужгороді Йожефом Бачкаі та керівником благодійного «Фонду підтримки угорськомовної освіти Закарпаття» Олександром Шпеником. Саме цей благодійний фонд уже більше року займається ідейним наповненням та організаційною складовою цього питання. Тож перш за все ми звернулися за коментарем до його керівника.

«Будь-яке місто має свою історію, а люди, які в ньому живуть, повинні про неї дбати, – розповідає про ідею встановлення пам’ятника Олександр Шпеник. –Філіп Другет був першим із роду Другетів, чиї представники в подальшому володіли містом понад 360 років. Порадившись з істориками, ми дійшли думки, що саме він заслуговує на встановлення пам’ятника, хоча наступні представники роду теж чимало зробили для міста та всієї домінії.  Відомий дослідник історії роду Другетів Ласлов Зубанич зокрема розповів, що Філіп Другет був хоробрим воїном, який пройшов чимало боїв і навіть владу над цими землями здобув у боях. Про це мало хто знає, тому ми вбачаємо у встановленні пам’ятника і певну просвітницьку роль».

Варто зазначити, що пам’ятник представнику династії Другетів уже був в Ужгороді: у 1943 році на тодішній площі Другетів (нині це перехрестя вулиць Другетів, Підгірної, П.Мирного) встановили пам’ятник Яношу Другету – головному ішпану комітату Унґ, власнику нашого замку. Цей пам’ятник простояв у місті недовго, його знесли після Другої світової війни.

Ще раніше, у 1913 році, на стіні гімназії (нині – будівля хімфаку УжНУ) була встановлена меморіальна дошка, присвячена 300-літтю гімназії, із подякою Дьордю Другету, котрий переніс навчальний заклад (тоді ще у формі єзуїтського колегіуму) з Гуменного до Ужгорода. У грудні 2019 року у сквері біля хімфаку УжНУ була встановлена міні-скульптурка Другету, що уособлює збірний образ усіх представників цього роду. Філіпа, як першого Другета, котрий приїхав у наші краї, за ці роки не вшановували. То чому саме його постать вирішили обрати тепер?

Завідувач кафедри історії Угорщини та європейської інтеграції УжНУ Ласлов Зубанич пояснює: не було би Філіпа – не було би тут і інших Другетів. «Філіп І Другет походив зі знатного франкського роду з Неаполітанського королівства. У 1301 році разом зі своїм вихованцем, Карлом Робертом (онуком неаполітанського короля Карла ІІ), якого було обрано королем, він прибув до Угорщини. Тоді в країні почалася міжусобиця, оскільки нового короля прийняли не всі магнати. Великий спротив чинили магнати, очолювані Матеєм Чаком та синами Аба Амадея (перший володів землями в околиці Тренчина, Нітри; другий – частиною сучасного Закарпаття, землями сучасного Кошицького та Прешовського країв). Філіп Другет керував королівськими військами у вирішальній Розгонській битві 1312 року неподалік Кошице, розбивши магнатів.

Розгонська битва на мініатюрі «Ілюстрованої хроніки» 1360 року

У винагороду він отримав значну частину володінь Амадеїв, але Ужгород і навколишні володіння одержав так само у боях пізніше, у 1316-му, – після перемоги над повсталим земплінським ішаном Пийтером Петені (Петром Петенко), – розповідає Ласлов Зубанич. – Ми не знаємо, чи бував колись тут Філіп Другет, чи бачив колись фортецю Унґ. Він багато часу проводив у військових походах, потім став надором (палатином) короля, тобто другою особою станової монархії. Помер ще доволі молодим, залишивши майно і титул барона своєму молодшому братові Жану (Яношу). Як бачите, роль Філіпа Другета в європейській історії того періоду є дуже знаковою. Тому ми вважаємо, що саме цей представник роду заслуговує бути увічненим в Ужгороді».

Як ми вже зазначали, Філіп Другет був воїном, брав участь у великій кількості битв – і ця особливість надихнула архітектора Ігора Бровді на створення концепції саме кінного пам’ятника. Хоча наразі історики не мають жодних даних про те, що Філіп бував тут, пан Ігор пропонує уявити приїзд першого Другета до міста. «Я хотів зобразити Філіпа Другета у той момент, коли він заїхав до міста і побачив перед собою Замкову гору зі спаленим дерев’яним замком. Кінь його, наче, вдихає аромат нової Батьківщини. Філіп же розуміє, що перед ним відкривається його перспектива і сфера його діяльності, мовляв, це – мої землі і треба їх облаштовувати. У моєму ескізі Філіп зображений в обладунках, адже він був воїном і в далеку дорогу точно їхав в озброєнні. Під час роботи виникли питання стосовно форми шолома, але насправді якоїсь уніфікованої форми шолома у ті часи не було, кожен можновладець замовляв собі унікальне озброєння», – розповідає Ігор Бровді.

Працюючи на замовлення «Фонду підтримки угорськомовної освіти Закарпаття» на цим проєктом, Ігор Бровді обрав у якості локації для кінного пам’ятника Філіпу Другету кут площі Жупанатської та вулиці Фединця. Пояснив: його давно дратує організація Жупанатської, яка зовсім не є площею. «Там дуже гарне південне освітлення і пам’ятник виглядатиме на куті дуже доречно. Він одразу змінить вигляд площі», – вважає архітектор. Однак коли проєкт винесли на розгляд містобудівної ради, виникла ідея не зупинятися лише на одній локації, а дати мешканцям міста обговорити цю ідею й обрати з-поміж кількох варіантів.

Таким чином на громадське обговорення винесли чотири локації: кут площі Жупанатської-вулиці Фединця; зелену зону біля будинку № 5 (будинку священника реформатської церкви) на площі Жупанатській; зелену зону на площі Корятовича (де росте павловнія); зелену зону на куті вулиць Шумної та Ольбрахта (навпроти басейну). «Про Захід» попросив охарактеризувати ці локації головного архітектора міста Олега Боршовського. Він зізнався, що локація, запропонована автором концепції (тобто кут Жупанатської та Фединця), є доволі проблемною, адже там розташовані два МАФи, підприємці мають дозволи на їх встановлення і продовження дозволу на оренду земельних ділянок. Тому у разі вибору цієї локації на міську владу чекають важкі перемовини з підприємцями. Друга локація, на думку Олега Боршовського, є непоганою, якщо розумно підійти до проєктування. Третю також можна розглядати, та чи правильно буде ставити на площі Корятовича пам’ятник Другету? Щодо кута Шумної-Ольбрахта, то там, на думку головного архітектора, замало місця для такого пам’ятника. 

Що ж, свою думку щодо локації і концепції пам’ятника можете висловити і ви. Зробіть це, надіславши пропозиції до 8 грудня 2021 року на e-mail [email protected] із зазначенням прізвища, імені, по-батькові та адреси особи, яка їх подає; або у письмовій формі за адресою: вул. Небесної Сотні, 4, м.Ужгород, управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради. Поки триває громадське обговорення,  департамент культури, національностей та релігій Закарпатської ОДА має надати висновок про доцільність встановлення в Ужгороді такого пам’ятника. Далі ж, імовірно, буде розроблено детальний проєкт із благоустроєм обраної локації. Очікується, що втілювати цей проєкт будуть спільними зусиллями міста, угорського уряду та окремих меценатів за координації «Фонду підтримки угорськомовної освіти Закарпаття». Фонд уже веде перемовини зі скульпторами, котрі могли би стати авторами першого кінного пам’ятника Ужгорода. Там кажуть, що їм важлива думка кожного ужгородця. Тож що скажете: потрібен містові кінний пам’ятник, кому він має бути та де має стояти?

Тетяна ЛІТЕРАТІ, «Про Захід»

Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі