Прибиратимуть до повного забору: як утилізують ялинки в Ужгороді
Ялинки забирають двоє працівників фірми-підрядника на сміттєвому майданчику на вулиці Плеханова в Ужгороді. За словами керівниці відділу прибирання фірми-підрядника Наталії Левицької, машина виїжджає щодня з 6 ранку. Протягом тижня маршрут змінюють. Наталія Левицька каже: масове викидання ялинок почалося після 6-7 січня. Прибиратимуть їх до повного забору.
"Є таке, що навіть в кінці лютого ще є ялинки на майданчиках, — сказала Наталія Левицька. — Ялинки мають залишатися біля контейнерних майданчиків, очищені від прикрас: гірлянд, іграшок. Без пакувальних кульків. Просто чисті ялиночки. Ялинки забираються на 30-40 майданчиках удень – це мінімально. В залежності від накопичення ялинок на майданчику".
Ялинки збирають у місті до обіду. Далі їх відвозять у село Оноківці Ужгородського району на виробничу базу. Тут переробляють ялинки, які люди викидають після різдвяно-новорічних свят.
Двоє працівників роблять це щодня з 8 січня.
"Спочатку потрібно очистити ялинки від зайвих предметів: шнурівок, скотчу, харчової плівки, гірлянд, дощиків, іграшок, — розповів один із працівників, Орест. — Це обов’язково потрібно познімати, очистити, адже може вивести обладнання з ладу. Зараз ми маємо тут в районі 15-20 кубів. Для переробки потрібно десь 2 дні, щоб їх переробити. Зараз є багато таких, які обмотані поліетиленовою плівкою, то її треба знімати. Дивитися, чи її нема. Це займає найбільше в принципі часу. Не запаковуйте, будь ласка, полегшіть нам трохи роботу".
За словами директорки фірми-підрядника Наталії Якубик, працівники об’їжджають усі майданчики загального користування.
"Де є ялинки, там вони їх забирають. Після Водохреща ми очікуємо в день і 150 кубів ялинок. Сьогодні це близько 50 кубів у день. Взагалі на період новорічних свят ми збираємо близько 600 метрів кубічних ялинок", — пояснила вона.
За словами Наталії Якубик, тріски працівники відправляють для виготовлення паливних брикетів.
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- Снайпер "Ярий". Молодший сержант Іван Яров переніс понад 30 операцій, але й далі влучно стріляє
- Чому військові люблять котиків? Олександр Шершун “Мер”
- «Із нашої родини воює шестеро чоловіків…» Історія бійця 128 бригади Руслана
- “Старіння” майстрів та унікальні техніки: як на Закарпатті рятують від забуття традиційні дерев’яні ремесла
- Звільнився з армії – і через місяць повернувся знов: історія військового зі 101 бригади ТрО Закарпаття
- "Я не вважаю це героїчним вчинком": ужгородка Крістіна Петрулич розповіла про нагороду "Герой-рятувальник року"
- Прикордонник «РЕМ». Василь Сідун із Дубрівки посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеню
- Ветеран із Ужгорода Віктор Суліма: від фронту до крафтового виробництва
- "Я зрозумів, що таке бойові виїзди після того, як нас обстріляв російський танк". Історія бійця 128 бригади Андрія
- «Кожна вагітність для нас — диво»: Ганна Палагусинець про програму лікування непліддя
- “Чудова десятка” закарпатської літератури, або що варто прочитати про наш край?
- Закарпатська академія мистецтв – осередок, де формують агентів культурних змін
- "Коли ти отримав зір повторно, ти дивишся на цей замилений світ інакше": інтерв'ю з ветераном війни Михайлом Філоненком
- Був художником – став військовим. Олег з Ужгорода навіть у війську продовжує творити
- «Та котра би жона пішла в полонину?» Про що говорять біля домашньої ватри вівчарі Хустщини, які зійшли після літування
- «Моїм рідним було б ганьба, якби я став ухилянтом…» Історія бійця 128 бригади Віталія
- Правова підтримка ветеранів: які питання найбільше турбують захисників після війни
- Змінити символи війни на обереги: ужгородський скульптор створює прикраси з гільз
- Вийшло третє доповнене видання "Ужгород відомий та невідомий"
- 94 дні, чотири пари взуття і майже 400 тисяч гривень: історія благодійного походу Артема Єрохіна
До цієї новини немає коментарів