Прибиратимуть до повного забору: як утилізують ялинки в Ужгороді
Ялинки забирають двоє працівників фірми-підрядника на сміттєвому майданчику на вулиці Плеханова в Ужгороді. За словами керівниці відділу прибирання фірми-підрядника Наталії Левицької, машина виїжджає щодня з 6 ранку. Протягом тижня маршрут змінюють. Наталія Левицька каже: масове викидання ялинок почалося після 6-7 січня. Прибиратимуть їх до повного забору.
"Є таке, що навіть в кінці лютого ще є ялинки на майданчиках, — сказала Наталія Левицька. — Ялинки мають залишатися біля контейнерних майданчиків, очищені від прикрас: гірлянд, іграшок. Без пакувальних кульків. Просто чисті ялиночки. Ялинки забираються на 30-40 майданчиках удень – це мінімально. В залежності від накопичення ялинок на майданчику".
Ялинки збирають у місті до обіду. Далі їх відвозять у село Оноківці Ужгородського району на виробничу базу. Тут переробляють ялинки, які люди викидають після різдвяно-новорічних свят.
Двоє працівників роблять це щодня з 8 січня.
"Спочатку потрібно очистити ялинки від зайвих предметів: шнурівок, скотчу, харчової плівки, гірлянд, дощиків, іграшок, — розповів один із працівників, Орест. — Це обов’язково потрібно познімати, очистити, адже може вивести обладнання з ладу. Зараз ми маємо тут в районі 15-20 кубів. Для переробки потрібно десь 2 дні, щоб їх переробити. Зараз є багато таких, які обмотані поліетиленовою плівкою, то її треба знімати. Дивитися, чи її нема. Це займає найбільше в принципі часу. Не запаковуйте, будь ласка, полегшіть нам трохи роботу".
За словами директорки фірми-підрядника Наталії Якубик, працівники об’їжджають усі майданчики загального користування.
"Де є ялинки, там вони їх забирають. Після Водохреща ми очікуємо в день і 150 кубів ялинок. Сьогодні це близько 50 кубів у день. Взагалі на період новорічних свят ми збираємо близько 600 метрів кубічних ялинок", — пояснила вона.
За словами Наталії Якубик, тріски працівники відправляють для виготовлення паливних брикетів.
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- «Відвертість» Михайла Дороговича: відомий фотограф презентував перше видання своїх робіт
- "Найлегше – це керувати дроном, а найважче – розібратися в цих всіх лініях, радіохвилях": історія 19-річної пілотки БПЛА
- Десантник «Шакал» із Вовкового
- Втрачений Ужгород: про що писали газети 100 років тому, в липні 1925-го
- Сонячний годинник Ужгорода і його особливий час
- «Більше пів року я прожив у російській окупації, у мене майже вся сім’я в ЗСУ, тому навіть не думаю, щоб «косити» чи піти в СЗЧ…» Історія бійця 128 бригади Вадима
- «Я бачила, як потрібна була кров»: історія донорства Діани Товстун після пекла Маріуполя
- Герої без зброї: начальник караулу Володимир Штимак про дитячу мрію, яка здійснилась, та виїзди на межі життя
- «152 мм смерті за 15 метрів»: як пікап урятував життя артилериста з Ужгорода
- Станцювати чардаш, побачити клявзи й потрапити під полонинську грозу. Туристична подорож Закарпаттям століття тому
- Освіта на дві країни: чи повернуться до закарпатських шкіл учні, які під час війни виїхали за кордон
- Сергій Федака: «В мене одна ідея: встати і звідси піти». Останні розмови з легендарним істориком Ужгорода
- Мобільна вогнева міць навчання гвардійців Закарпаття на бронетехніці
- «Під інтенсивним ворожим вогнем ми витягнули чотирьох поранених піхотинців із бойової позиції й доставили в безпечне місце…» Історія трьох бійців 128-ї бригади
- «Боржава»: Як футбольна школа змінює життя дітей у селах Закарпаття
- «Ми більше не просимо, а формулюємо сенси», – Андрій Любка про зміну голосу України у світі
- Герої без зброї: «Кожен виклик — перевірка на людяність: історія рятувальника Юрія Думи»
- 12 замків Закарпаття: які з середньовічних фортець можна оглянути та які не пощадив час, люди і війни
- Археологічне відкриття на Закарпатті: у Берегові виявили руїни замку
- «Ми з однокласником пішли в ЗСУ незалежно один від одного й зустрілися на війні в одному підрозділі...» Історія бійця 128-ї бригади Михайла
До цієї новини немає коментарів