Від 60 до 100 порцій у день: обіди готують благодійники в Ужгороді

Ужгородець Євгеній каже: приходить сюди, на вулицю Фединця, пообідати щодня, крім суботи.
"Я на роботі до трьох, я не можу з собою нести їжу. Дають, дякувати Богу, дають скільки треба", — каже чоловік.
Пенсіонер Володимир розповів: опинився без житла, без дружини, без дітей, і от уже 9 місяців приходить обідати у фонд.
"Приходиться сюди йти, роботу поки що знайти не можу, — каже Володимир. — Сталося так, що взяв кредит на купівлю житла. Дружина померла, не зміг виплатити кредит, житло забрали в рахунок погашення кредиту – от і поки що прихожу сюди. Я сам побачив і прийшов сюди, влаштуюсь на роботу — сам буду допомагати цьому фонду. Смачно дуже готують, завжди свіже, чай і каву дають… Прекрасно".
Їжу людям подають в одноразовому посуді 2 волонтерів. Один із них — Олександр — сказав: у зимовий час готують друге.
"Сьогодні на обід плов. Ми даємо і тут людям їсти, і додому з собою в їхні посудини. Також ми даємо їм чай, печиво і каву. О 13:00 годині початок. Ми просимо їх, щоб приходили вчасно, щоб усім все вистачило", — сказав волонтер.
Охочі також можуть приходити і за продуктами. Так зробила й ужгородка Оксана.
"У пакеті є рис, цукор, олія, картопля, овочі, консерви, — розповіла жінка. — Вистачає цього на тиждень. Рідко приходжу сюди. У мене велика родина. Троє дітей, вони вдома зараз. Не працюю".
Суспільне Закарпаття
За словами керівниці благодійного фонду Діани Федорки, щодня готують іншу страву.
"Від 60 до 100 людей – це ті, які приходять їсти. Більше половини беруть ще з собою. Хтось на себе, а хтось на своїх рідних, сусідів, знайомих. Годуємо ми з неділі по п’ятницю. Зараз біля 70 % – це пенсіонери, а безхатченків – 20-30 %. Це все у нас вдається робити з пожертв".
Благодійні обіди в Ужгороді волонтери фонду не готують лише по суботам.
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- "Люди йдуть в театр за емоціями — ми їм це даруємо", — Рудольф Дзуринець
- «Якою є війна зсередини і що змінилося в Ужгороді»: відверта розмова з Владиславом Товтином
- Аромат, що закохує: на набережній Незалежності в Ужгороді квітне найдовша липова алея
- Яка реліквія схована в хресті іконостаса греко-католицького кафедрального собору в Ужгороді?
- Інклюзія — це про гідність: Ольга Принцовська про власний досвід та зміни у суспільстві
- Як з’явилася площа Театральна в Ужгороді?
- В Ужгороді майже кожен четвертий житель — внутрішньо переміщена особа
- Цікаві факти про водні ресурси: геотермальні води Ужгорода
- Мар’яна Нейметі: «Ніхто зверху рядків не диктує, в нього є важливіші клопоти»
- Навіть у найважчі моменти ми все одно співаємо, – керівниця театру «Берегиня»
- До перших класів в Ужгороді вже зарахували понад 1300 дітей: у яких школах ще є вільні місця (ПЕРЕЛІК)
- 160 малюків, серед них дві двійні, народилося у травні у перинатальному центрі Ужгорода
- «Кожна людина має право залишатися собою...»: 13-річна ужгородка Валерія Білецька розповіла про що її друга авторська пісня «Абоненти»
- В Ужгороді відбувся меморіальний захід, присвячений трьом полеглим Героям
- "Ми лікуємося об людину": інтерв'ю з психологинею про підтримку родин військовослужбовців
- Сьогодні – Трійця: традиції, прикмети та головні заборони свята
- «Знахідки, які розповідають»: в Ужгороді видали каталог артефактів з розкопок замкової церкви Святого Юрія
- У школах Ужгорода пролунав останній дзвоник. У місті майже 3000 випускників
- Безбар’єрність – це про повагу: як Закарпатський кардіоцентр створює простір, доступний для кожного
- Майже 45 років записів: в Ужгороді презентували третій том «Щоденників Івана Чендея»

До цієї новини немає коментарів