Від 60 до 100 порцій у день: обіди готують благодійники в Ужгороді

Ужгородець Євгеній каже: приходить сюди, на вулицю Фединця, пообідати щодня, крім суботи.
"Я на роботі до трьох, я не можу з собою нести їжу. Дають, дякувати Богу, дають скільки треба", — каже чоловік.
Пенсіонер Володимир розповів: опинився без житла, без дружини, без дітей, і от уже 9 місяців приходить обідати у фонд.
"Приходиться сюди йти, роботу поки що знайти не можу, — каже Володимир. — Сталося так, що взяв кредит на купівлю житла. Дружина померла, не зміг виплатити кредит, житло забрали в рахунок погашення кредиту – от і поки що прихожу сюди. Я сам побачив і прийшов сюди, влаштуюсь на роботу — сам буду допомагати цьому фонду. Смачно дуже готують, завжди свіже, чай і каву дають… Прекрасно".
Їжу людям подають в одноразовому посуді 2 волонтерів. Один із них — Олександр — сказав: у зимовий час готують друге.
"Сьогодні на обід плов. Ми даємо і тут людям їсти, і додому з собою в їхні посудини. Також ми даємо їм чай, печиво і каву. О 13:00 годині початок. Ми просимо їх, щоб приходили вчасно, щоб усім все вистачило", — сказав волонтер.
Охочі також можуть приходити і за продуктами. Так зробила й ужгородка Оксана.
"У пакеті є рис, цукор, олія, картопля, овочі, консерви, — розповіла жінка. — Вистачає цього на тиждень. Рідко приходжу сюди. У мене велика родина. Троє дітей, вони вдома зараз. Не працюю".
Суспільне Закарпаття
За словами керівниці благодійного фонду Діани Федорки, щодня готують іншу страву.
"Від 60 до 100 людей – це ті, які приходять їсти. Більше половини беруть ще з собою. Хтось на себе, а хтось на своїх рідних, сусідів, знайомих. Годуємо ми з неділі по п’ятницю. Зараз біля 70 % – це пенсіонери, а безхатченків – 20-30 %. Це все у нас вдається робити з пожертв".
Благодійні обіди в Ужгороді волонтери фонду не готують лише по суботам.
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- В Ужгороді потребують донорів крові з негативним резус-фактором
- Вибух емоцій, краси, талантів і добра: на біологічному факультеті УжУ відбувся благодійний «Вечір першокурсника & Міс біологічного факультету – 2026»!
- Богатир у 5,1 кг та одна двійня: чим здивував жовтень в Ужгородському перинатальному центрі
- Кров для фронту, булочки для донорів. Як працює єдина на Закарпаття станція переливання крові
- Коли серце втрачає ритм: як працює одне з найскладніших відділень Закарпатського кардіоцентру
- Пеґас, Фенікс, Чапля і їх творець: мистецтвознавець Михайло Сирохман про творчу спадщину Володимира Щура
- За 9 місяців на Закарпатті зафіксували майже 3 тисячі інсультів: медики нагадують правила «МОЗОК»
- Світло пам’яті, яке не згасає: 1 листопада на Пагорбі Слави в Ужгороді
- Кілька поїздів до Закарпаття та із області затримуються: які рейси та на скільки
- Переселенці частіше обирають місто, ніж село: яка ситуація у громадах поблизу Ужгорода
- Працює в кав’ярні, знімає кіно й захищає права людей з інвалідністю: історія Василя Мирявчика із синдромом Дауна
- Понад 2 мільйони людей перебували на Закарпатті від початку повномасштабної війни
- Коли на Закарпатті з’явилися перші автомобілі: історія, яка почалася ще до 1912 року (ФОТО)
- В Ужгороді на маршруті працює перша жінка-водійка міського автобуса
- Психологи, мами та сестри: як ГО «Помагатори» реабілітує поранених військових в Ужгороді
- Оновлення освітніх програм та вибори ректора: Володимир Смоланка розповів про об'єднання УжНУ та МДУ
- Військовослужбовець і скульптор Михайло Ходанич: «На фронті естетики багато»
- Від лікування до психологічного відновлення: «Амазонки Закарпаття» допомогають жінкам, які перенесли рак молочної залози
- На Закарпатті майже 40% випадків раку молочної залози виявляють на пізніх стадіях
- Храм на Цегольні: історія Свято-Преображенської парафії в Ужгороді
До цієї новини немає коментарів