Ужгородська міськрада долучиться до проєкту «Безпечне Закарпаття»
Ужгород – наразі єдине місто в області, де вже кілька років працює програма «Безпечне місто Ужгород» і розбудовується система відеоспостереження та відеоконтролю. Завдяки грантовому проєкту «Забезпечення громадської безпеки шляхом співпраці правоохоронних органів та використання передових систем відеоспостереження в Ужгороді та Сату-Маре (Безпечні міста)» в обласному центрі встановили 38 камер: 18 – оглядових та 20 – із функцією розпізнавання облич. Технологія дає можливість розпізнавати до 30 людей водночас, має бібліотеку із 30 тисяч облич та функцію тривоги за визначеними характеристиками (осіб, транспортних засобів чи номерних знаків). Загалом зараз в Ужгороді працює 256 камер, із яких 155 – оглядові, а 56 – із можливістю розпізнавання автомобільних номерів, 20 – із можливістю розпізнавання обличчя, 3 роботизовані камери. Ще 22 камери, підключені до системи, – від підприємців. Доступ до системи відеоспостереження в Ужгороді мають правоохоронці, які щодня використовують її для розкриття правопорушень та пошуку осіб, які їх вчинили.
На нараді в Закарпатській ОДА йшлося про розвиток загальнообласної системи відеоспостереження, її розбудову та ефективне функціонування. Як зазначалося, «Безпечне Закарпаття» – інтегрована система, яка здійснює відеонагляд та відеоаналітику, складається з центрального вузла та камер, розміщених на території області. Мета системи – створення безпечного середовища для проживання закарпатців, попередження загроз життю та здоров'ю людей, посяганню на майно населення та територіальних громад області.
За підсумками наради вирішили створити робочу групу, до якої, зокрема, увійдуть представники Закарпатської ОДА, Ужгородської міської ради, Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, Головного управління ДСНС України у Закарпатській області та Управління Служби безпеки України в Закарпатській області. Спільно з територіальними громадами визначать локації, де потрібно встановити відеонагляд, працюватимуть і над залучення коштів для реалізації проєкту.
Наразі на Закарпатті загалом 343 камери, зокрема, 121 – з аналітичними можливостями та 20 камер з функцією розпізнавання обличчя.
Ужгородська міська рада
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
-->
До теми
- «Після контузії мене хотіли госпіталізувати на тиждень, але я відпросився: «У мене поважна причина – одруження!»
- Галина Кенез: «Всі ми хочемо жити у вільній незалежній Україні. А для того, щоби в ній жити, за неї треба боротися»
- Нацгвардійці на Закарпатті відпрацювали пошук і затримку диверсантів
- «На бойовій позиції під постійними обстрілами ми думали про одне – як виконати завдання і вціліти…»
- "Я не була на могилах рідних жодного разу". Історія бойової медикині 128-ї бригади, у якої Росія вбила всю сім'ю
- «Я пішов у ЗСУ, щоб мої діти не бачили, що таке війна…»
- «Страх є страх. Й зрозуміло – йде війна. Але ж якщо всі боятися будуть, то що?»
- «Якби я не хотів жити в цій країні, не пішов би воювати за неї…». Історії з фронту від захисників зі 128-ї бригади
- «Впродовж однієї години ми знищили зі «Стугни» ворожий танк і БМП-3»: історії з фронту від 128-ї бригади
- «Найближче з ворогом я стикався на витягнуту руку…» Історія Валерія, бійця 128-ї бригади
- "Ми обов’язково переможемо – у нас є дух свободи". Історія су-шефа, який став штурмовиком, а зараз служить у ТЦК на Закарпатті
- «Звичайно, тут важко – і психологічно, і фізично. Але я розумію, що треба виконувати свою роботу…» Історія бійця 128-ї бригади Андрія "Челентано"
- Молодший сержант Юлій «Історик» захищав Україну у 2014-2015 роках, без вагань став на захист і в лютому 2022-го
- 21-річний воїн 128-ї бригади Роман з Ужгорода: "Коли після війни повернуся в цивільне суспільство, хочу про все забути. Хоча не забуду…"
- Олександр «Юрист»: «У мене хороших друзів більше нема… Фото є, а друзів нема». Історія військового з ТЦК
- «Я воюю за своїх рідних…». Історія Йордани - військової 128-ї бригади
- Бачив цілі села, де людей майже не лишилося: історія військового Гоги, що був на передовій, а зараз служить в ТЦК
- Найтяжче – втрата побратима: історія військового Ніксона
- «У мене стара машина, 1968 року випуску. Але я завантажую в неї 20 – 30 снарядів і вперед – на бойові позиції!..» Історії з фронту від 128 бригади
- У полоні жорстоко карали за українську мову: історія захисника 128-ї бригади Василя Даниловича
До цієї новини немає коментарів