Закарпатці забирають тварин вимушених переселенців на перетримку

Водночас жінка пояснює: проблем для переселенців з тваринами немає, бо місцеві жителі беруть собак та котів на перетримку. Вадим із сім’єю приїхав до Ужгорода потягом з Києва. Разом з ними і собака, шестирічний Стенлі. Власники планують його забрати до Південної Америки, куди прямують самі.
"Собака повсякчас буде зі мною. Єдине, що поки є нез’ясовані питання: в Братиславі нас чекає ветеринар, який має підготувати собаку для подорожі літаком. Це займе два тижні, і я не впевнений, що зможу з ним чекати. Навіть якщо я не зможу, то обов’язково знайду людину, яка зможе", — каже чоловік.
Наталя з Харківської області дорогу до Ужгорода долали кілька днів. Жінка каже, якщо собаку не пускатимуть за кордон, то вона теж не поїде. "Як кажуть — хтось країну залишає, хтось тварину... але це не про мене", — наголосила Наталя.
Ольга Барна, волонтер громадської організації "Кожен має другий шанс". Каже, що зараз більша проблема з тим, як вивезти тварин із територій, де ведуться бойові дії, з притулків та розплідників. Або ж із доставкою їм корму. А з поселенням з тваринами чи перетримками проблеми виникають рідко.
"Зараз масово беруть до себе людей з тваринами додому. Не відмовляють. В групах пишуть оголошення про те, що візьмуть до себе сім’ю з котиками чи собаками. Можна одну, дві. Беруть до себе на перетримки — на тимчасові, або вже як потім складеться ситуація", — пояснює волонтерка.
Віктор Опаленик взяв на перетримку собаку: "Зжилися ми одразу дуже добре. Господарі нам передали, розповіли як годувати. Вона зайшла в квартиру і зразу і на ліжко, і на руки. Вона максимально добра, лащиться постійно. Тому ми зжилися з першої секунди".
Віктор розповідає: що проблем не виникає жодних, то ж готові доглядати за собакою скільки буде потрібно.
Суспільне Закарпаття
До теми
- Єдина в Україні водяна кузня: як працює музей "Гамора" на Закарпатті
- На захисті українського неба: як мобільні вогневі групи НГУ протидіють ворожим дронам
- «Найголовніший обов’язок батька — захистити дітей. Не лише своїх. Усіх дітей України». Історія військового Чопського прикордонного загону
- "Люди йдуть в театр за емоціями — ми їм це даруємо", — Рудольф Дзуринець
- Понад 50 донацій заради порятунку життів: історія почесної донорки із Чопського прикордонного загону
- «Якою є війна зсередини і що змінилося в Ужгороді»: відверта розмова з Владиславом Товтином
- Говерла за спиною, далі – Румунія: охорона кордону високо в горах
- Міжнародний день рисі: що загрожує одному з найрідкісніших і найпотаємніших хижаків України
- Інклюзія — це про гідність: Ольга Принцовська про власний досвід та зміни у суспільстві
- Собаку чи кота можуть забрати: за які порушення власникам тварин загрожує штраф до 5 тисяч гривень
- На Закарпаття на відпочинок приїхали понад 240 дітей із трьох областей у межах проєкту "Карпатська зміна"
- Коли турбота дає результати: як олені у центрі «Квасовець» обжили новий басейн
- Цікаві факти про водні ресурси: геотермальні води Ужгорода
- Мар’яна Нейметі: «Ніхто зверху рядків не диктує, в нього є важливіші клопоти»
- Нюх, якому неможливо завадити: історія тандему прикордонника Олексія та його службового собаки
- Малюнки, екопоказ і сортування відходів: як в Ужгороді відзначили День охорони довкілля
- Ціни на продукти влітку: чого чекати українцям
- Приєднався до війська — де вже служать батько і брат. Ужгородець Павло через рекрутинг долучився до 101 бригади ТРО
- Після ампутації повернувся в підрозділ - Сергій на позивний «Веселий» про закарпатський діалект, поранення та повернення у стрій
- Іпотерапія для ветеранів: на Закарпатті родини захисників провели день психологічного відновлення

До цієї новини немає коментарів