В Ужгороді відкрили тимчасовий прихисток "Мама і маля" для вимушених переселенців

Дизайнер за професією, Анна Куліченко, з початком війни, стала волонтером. З перших днів допомагала розселяти вимушених переселенців. Каже: найважче знайти місце для тимчасового перебування саме вночі. Прихисток "Мама і маля" вирішила організувати, бо жінки із дітьми залишалися ночувати на вокзалі. Шукала приміщення, де його можна було б створити. Відгукнулися підприємці.
"Людина каже: в мене є місце, воно необлаштоване, але я готовий безкоштовно його віддати під потреби мам з дітьми, я готовий платити комунальні послуги, а з вас лише ремонт організувати", — зауважила волонтерка.
Анна розповідає: зв’язалася зі знайомими будівельниками, прорабами, які допомогли швидко облаштували приміщення для комфортного перебування жінок з дітьми. За 2 доби прихистком скористалися понад 30 жінок.
"Чоловіків тут не має — мами з дітьми. Ну от вночі була ще собачка маленька, ми не могли її лишити. Мама перша, ми її забрали зі школи. Вона спала на матраці з двома дітьми. Вона категорично не хоче нікуди їхати з України. Ми її забрали і розуміємо, що вона буде тут поки не настане мир, поки не зможе повернутися до себе додому. А багато людей приїжджають і прос"ять: дайте нам хоча б переночувати, прийти до себе, до тями, і далі вирушити десь до Європи", — розповіла жінка.
Волонтерка каже, що прихисток "Мама і маля" розрахований на 10 жінок, проте потреба в додаткових місцях щодня стає більшою, то ж їм доводиться заселяти усі кімнати.
Вчителька математики Галина Анчукова, теж волонтерить у прихистку. Вона з Бучі, приїхала з дітьми та онуком в Ужгород три тижні тому. Жінка каже, дітям також важко це все переживати.
"Не можу сказати, що дітки закомплексовані. От на вокзалі ми бачили дітей, які зовсім не всміхались, не говорили, їм нічого не потрібно було. А ці якось так, більш-менш", — зауважила Галина.
З Краматорська з трьома дітьми приїхала Наталія. У прихистку жінка перебуває один день: "Ми були дуже вдячні: нас нагодували, дітям дали цукерки та фрукти. Всі умови, все нам подобається. Сьогодні також привезли допомогу з Їжею, одяг безкоштовно дають. Ми, якщо чесно не очікували. Ми до кінця не вірили, що така допомога існує, а виявляється — існує".
Волонтерський хаб "Сила Ужгорода" продовжує шукати приміщення, для облаштування подібних прихистків.
До теми
- «Щоб творити, треба вийти за межі комфорту»: Олег Путрашик «Шик»
- 20 людей, які змінюють Закарпаття
- Закарпатець на позивний «Трамп»: «Віддати Донбас? А як дивитися в очі дітям тих, хто там загинув?»
- Педагоги, якими пишається Закарпаття: шлях сертифікації та нові можливості
- Ужгород. Війна за 1000 кілометрів від фронту
- Розумом у Берліні, а серцем в Україні. Як вчителька з Ужгорода опанувала німецьку та вчить дітей у Берліні
- Інновації ужгородських науковців: як мікробіом допомагає діагностувати та попереджати посттравматичні розлади
- Поліцейський, що малює ікони: під час АТО долучився до лав Нацполіції, а в розпал війни відкрив виставку в закарпатському замку Сент-Міклош
- “Вірний завжди”: пам’яті морпіха Владислава Мельника з Луганщини, який знайшов місце останнього спокою на Закарпатті
- У Коритнянах створили осередок Пласту
- В Україні вшановують пам’ять жертв Голодоморів
- Тор та його людина. Історія кінолога Іллі та його чотирилапого «побратима»
- Дрон не лише зброя, а й засіб порятунку: історія бійця Національної гвардії України Романа
- Як у Мукачеві працює перший на Закарпатті крематорій для тварин
- Втрачений Ужгород: палац Штернберґера
- Втрачений Ужгород: палац Штернберґера
- Стрільбище «Вояк»: навіщо цивільним навички стрільби
- На Закарпатті розробляють нову регіональну молодіжну програму
- “Наш дім там, де добре дітям”. Як Закарпаття стало прихистком для родин, що прийняли дітей
- 101 день на позиції – ужгородець Валерій «Шум» більше трьох місяців утримував позиції в зоні відповідальності підрозділу в Донецькій області

До цієї новини немає коментарів