Дитячий табір «Артек» переїде до свалявського санаторію «Човен»

Протягом трьох днів (23-25 лютого) 800 дітей із зони зіткнення в Донецькій і Луганській областях повинні були прибути на оздоровчу зміну до «Артеку», який знаходився у Пущі Водиці на Київщині. Усі вони вихованці сиротинців та будинків сімейного типу. Однак до місця призначення встигла прибути тільки перша група, яка виїхала 23 лютого. Інші діти так і залишилися у захопленому російськими окупантами областях.
У зв’язку з активним бомбардуванням Києва, керівництво «Артеку» прийняло рішення терміново евакуювати усіх 168 дітей на Закарпаття. Тимчасово їх прихистили школа-інтернат «Перехрестя» Берегівського району (90 дітей) та Хустська спеціальна школа-інтернат (72 дітей). Шістьох дітей забрали до одного з будинків сімейного типу.
За словами Володимира Чубірка, у вівторок, 29 березня, «Артек» повністю переїде до свалявського «Човна». Він запевнив, що діти зможуть перебувати там до завершення воєнного стану або скільки буде потрібно. Після війни вони також матимуть можливість оздоровлюватися в нашому регіоні.90% цих дітей – повні сироти, їм нема куди повертатися. Ми не можемо сконтактувати з їхніми органами опіки – з ними повністю втрачено зв’язок. Тому наша задача – влаштувати для них максимально комфортні, наскільки це можливо у наш час, умови перебування. Дякуємо Закарпаттю за гостинність і теплий прийом, – відповів Сергій Капустін.
Прес-служба Закарпатської обласної ради
До теми
- Проєкт "Карпатські ведмеді": як футбол сприяє психологічній реабілітації та соціалізації ветеранів і військовослужбовців
- Стати кращою версією себе. Навіщо сучасні українські підлітки на два тижні виходять із зони комфорту й живуть без гаджетів у лісі
- Чому військові люблять котиків? Володя Попович «Котик»
- Герої без зброї: сапер Сергій Бабич про повернення на службу, складні виїзди та дружбу з ПОМкою
- Навички на рівні рефлексів: як готують гвардійців до завдань на фронті
- Закарпаття в експедиціях, архівах і на плівці: історія американського історика Джона Свонсона
- «Мені 24 роки, і в мене троє дітей, молодшому сину всього 2 місяці. Але я не думаю звільнятися…» Історія бійця 128-ї бригади Андрія
- Від Сколе до Мукачева: унікальна веломандрівка 1912 року очима Рудольфа Вацека
- Як Вуйко, Грузин та Директор почали ветеранський бізнес і вижили
- "Парцели" Йосипа Архія: видано неопубліковані твори письменника
- "Суспільство досі далеке від війни": історія Василя Іванського, ветерана з Ужгорода, який втратив ногу, але не силу духу
- «Ми всі тут для того, щоб наші діти не воювали…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- Штурмовик із Руських Комарівців. Сержант Тарас Гурніш посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеню
- Частинка Луганщини у Сваляві. Підтримати своїх і знайти можливості для інших
- Герої без зброї: психологиня ДСНС Закарпаття Каріна Фаньо про світло у темряві, важливість професії і силу бути поруч
- «Коли почалася повномасштабка, мені було 55. Але я пояснив своїм рідним, що на порозі рідної хати не зможу їх захистити, і пішов у ЗСУ…» Історія бійця 128-ї бригади Миколи
- Таємниця Клари Буткаї: камінь в Ужгородському замку зберігає зворушливу історію XVII століття
- Рятувальник Олександр Брайловський про те, як не зламатися там, де світ валиться під ногами
- “Мрію, що колись повернуся додому – в український Маріуполь”: перша повернута з окупації дівчинка Кіра Обединська в Ужгороді
- «Ворожий дрон вдарив у задню частину САУ, але вибухівка відлетіла вбік і не здетонувала – ось, що значить бойова удача!..» Історія бійця 128 бригади «Маестро»
До цієї новини немає коментарів