Дитячий табір «Артек» переїде до свалявського санаторію «Човен»

Протягом трьох днів (23-25 лютого) 800 дітей із зони зіткнення в Донецькій і Луганській областях повинні були прибути на оздоровчу зміну до «Артеку», який знаходився у Пущі Водиці на Київщині. Усі вони вихованці сиротинців та будинків сімейного типу. Однак до місця призначення встигла прибути тільки перша група, яка виїхала 23 лютого. Інші діти так і залишилися у захопленому російськими окупантами областях.
У зв’язку з активним бомбардуванням Києва, керівництво «Артеку» прийняло рішення терміново евакуювати усіх 168 дітей на Закарпаття. Тимчасово їх прихистили школа-інтернат «Перехрестя» Берегівського району (90 дітей) та Хустська спеціальна школа-інтернат (72 дітей). Шістьох дітей забрали до одного з будинків сімейного типу.
За словами Володимира Чубірка, у вівторок, 29 березня, «Артек» повністю переїде до свалявського «Човна». Він запевнив, що діти зможуть перебувати там до завершення воєнного стану або скільки буде потрібно. Після війни вони також матимуть можливість оздоровлюватися в нашому регіоні.90% цих дітей – повні сироти, їм нема куди повертатися. Ми не можемо сконтактувати з їхніми органами опіки – з ними повністю втрачено зв’язок. Тому наша задача – влаштувати для них максимально комфортні, наскільки це можливо у наш час, умови перебування. Дякуємо Закарпаттю за гостинність і теплий прийом, – відповів Сергій Капустін.
Прес-служба Закарпатської обласної ради
До теми
- «У перші дні війни ворог мав величезну перевагу, в багато десятків разів…» Історія бійця 128 бригади Кирила
- “Я без своїх дівчат життя не уявляю”: як сім’ї на Закарпатті стають усиновлювачами під час війни
- Грант у 500 000 грн для дружини ветерана: історія успіху підприємиці з Ужгорода
- «Мені 53 роки, я колишній начальник карного розшуку, капітан міліції. У обох моїх очах штучні кришталики, але я пішов у бойову бригаду…» Історія бійця 128-ї бригади
- Рентген для меча: що показали дослідження старовинного експонату в ужгородському замку?
- 10 книжкових подарунків із Закарпаття: чому на них варто зупинити свій вибір
- "Я відкопав цього військовослужбовця і ми продовжили далі бій": історія прикордонника Андрія Яворини
- «Я повернувся в Україну не для того, щоб сидіти в тилу, тому не роздумував». Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- "Я щодня чекаю сина додому": спогади матері мукачівського Захисника
- Як варять бограч у закарпатській 128-ій бригаді
- “Спостерігаємо значне збільшення заяв від вступників” – ректор УжНУ Володимир Смоланка про проміжні результати вступної кампанії 2025
- “Пам’ятайте, що за кожним ветераном чи ветеранкою стоїть унікальний і складний досвід ”, - психологиня Людмила Балецька
- «По нас і «Гради» працювали, і ствольна артилерія, і танки, і вертушки…» Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- Віктор Суліма (Грузин): «Мрію відкрити невеличкий туристичний комплекс десь у мальовничому селі»
- «Відвертість» Михайла Дороговича: відомий фотограф презентував перше видання своїх робіт
- "Найлегше – це керувати дроном, а найважче – розібратися в цих всіх лініях, радіохвилях": історія 19-річної пілотки БПЛА
- Десантник «Шакал» із Вовкового
- Сонячний годинник Ужгорода і його особливий час
- «Більше пів року я прожив у російській окупації, у мене майже вся сім’я в ЗСУ, тому навіть не думаю, щоб «косити» чи піти в СЗЧ…» Історія бійця 128 бригади Вадима
- «Я бачила, як потрібна була кров»: історія донорства Діани Товстун після пекла Маріуполя
До цієї новини немає коментарів