В Ужгороді поховали Захисника України, молодшого сержанта Валентина Деревенського
На захист Вітчизни став у 2014 році, розпочав службу у 54-ій окремій механізованій бригаді, а з 2020 року служив у 17-ій окремій танковій Криворізькій бригаді імені Костянтина Пестушка, на протитанковому військовому комплексі «Корсар» та «Стугна». За бойові заслуги у 2014 році нагороджений медаллю «За відвагу», у 2015 році – медаллю «За оборону рідної держави». Указом Президента України від 29 вересня 2016 року нагороджений медаллю «Захисник Вітчизни». 31 березня 2022 року як Герой загинув під Попасною на Луганщині, множинні осколкові поранення від вибуху виявилися несумісними із життям.
Попрощатися із захисником сьогодні прийшли ужгородці, керівники області та міста, військові. Від головнокомандуючого Збройних Сил України Валерія Залужного зачитали пам’ятний лист із подякою за службу. У Валентина Деревенського залишилася дружина, яка через війну змушена була покинути домівку і зараз в Ужгороді, двоє синів – 12 та 23 років, мати.
Вічна пам’ять та слава Герою!
Ужгородська міська рада
-->
До теми
- «Війна – це важка й страшна робота, але тут кожен проявляє свою сутність, бачить, ким він є насправді…» Історії з фронту від 128-ї бригади
- Відомий закарпатець, народний артист України Іван Попович сьогодні відзначає 75-ліття
- «На бойових позиціях головне – не панікувати. Чим холоднокровніше поводишся, тим більше шансів уціліти…»
- Після перемоги мріє поїхати в Японію: історія переселенки з Краматорська, яка плете маскувальні сітки в Ужгороді
- «Після контузії мене хотіли госпіталізувати на тиждень, але я відпросився: «У мене поважна причина – одруження!»
- Галина Кенез: «Всі ми хочемо жити у вільній незалежній Україні. А для того, щоби в ній жити, за неї треба боротися»
- Нацгвардійці на Закарпатті відпрацювали пошук і затримку диверсантів
- «На бойовій позиції під постійними обстрілами ми думали про одне – як виконати завдання і вціліти…»
- "Я не була на могилах рідних жодного разу". Історія бойової медикині 128-ї бригади, у якої Росія вбила всю сім'ю
- «Я пішов у ЗСУ, щоб мої діти не бачили, що таке війна…»
- «Страх є страх. Й зрозуміло – йде війна. Але ж якщо всі боятися будуть, то що?»
- «Якби я не хотів жити в цій країні, не пішов би воювати за неї…». Історії з фронту від захисників зі 128-ї бригади
- «Впродовж однієї години ми знищили зі «Стугни» ворожий танк і БМП-3»: історії з фронту від 128-ї бригади
- «Найближче з ворогом я стикався на витягнуту руку…» Історія Валерія, бійця 128-ї бригади
- "Ми обов’язково переможемо – у нас є дух свободи". Історія су-шефа, який став штурмовиком, а зараз служить у ТЦК на Закарпатті
- «Звичайно, тут важко – і психологічно, і фізично. Але я розумію, що треба виконувати свою роботу…» Історія бійця 128-ї бригади Андрія "Челентано"
- Молодший сержант Юлій «Історик» захищав Україну у 2014-2015 роках, без вагань став на захист і в лютому 2022-го
- 21-річний воїн 128-ї бригади Роман з Ужгорода: "Коли після війни повернуся в цивільне суспільство, хочу про все забути. Хоча не забуду…"
- Олександр «Юрист»: «У мене хороших друзів більше нема… Фото є, а друзів нема». Історія військового з ТЦК
- «Я воюю за своїх рідних…». Історія Йордани - військової 128-ї бригади
До цієї новини немає коментарів