Під крижом, Пластова, Бедзіра – які нові назви можуть мати вулиці Радванки (ФОТО)

Під крижом, Пластова, Бедзіра – які нові назви можуть мати вулиці Радванки (ФОТО)
«Про Захід» продовжує інформувати ужгородців про хід процесу дерусифікації назв вулиць. Цього разу розкажемо, які вулиці підпадають під перейменування в мікрорайоні Радванка, які нові назви пропонують для них члени міської комісії та як мешканці цих вулиць можуть подати на громадські слухання свої ідеї.

 

Почнемо з вулиці Багратіона, котра на Радванці з’єднує Українську зі Східною. Звісно, генерал франко-російської війни 1812 року Петро Багратіон не мав до цієї вулиці жодного стосунку. Комісія з перейменування запропонувала присвоїти їй ім’я людини, котра також історично не мала стосунку до Радванки, однак зробила значний внесок у розвиток українського мистецтва та геральдики. Йдеться про Георгія Нарбута – відомого художника, ілюстратора книжок, автора перших українських державних знаків (банкнот і поштових марок доби УНР), одного зі засновників і ректора Української Академії Мистецтв. Саме це ім’я буде винесене на громадське обговорення і голосування.

Неподалік Багратіона маємо наразі вулицю Олекси Борканюка (вона з’єднує вулиці Гагаріна і Болотисту). До 1944 року вона звалася на честь Йожефа Бема – полководця, котрий зіграв важливу роль у революційних подіях 1848 року у Трансильванії. У 1944 році радянська влада змінила назву вулиці Бема на ім’я вже радянського героя – лідера місцевого комуністичного руху, депутата чехословацького парламенту Олексу Борканюка. «Чому цю вулицю перейменовують зараз, адже Борканюк був не росіянином, а місцевим, вихідцем із Ясіні?», – питало чимало ужгородців у соцмережах. Справді, Борканюк до списку потрапив не через російське походження, це, скоріше, завершення процесу декомунізації вулиць. Замість нього комісія з перейменування запропонувала вшанувати іншого відомого закарпатця – автора понад 500 надзвичайно важливих наукових праць з історії української мови, лінгвістики, правопису, дослідника давньоруської та старослов’янської мов, директора Інституту української мови НАН України, вихідця з села Довге Василя Німчука. Саме пропозиція з іменем цього науковця буде винесена на громадські слухання.

Василь Німчук

Далі перейдемо до вулиці між Ужанською та Спортивною, яка нині має ім’я російського композитора Михайла Глінки. До 1944 року вона звалася Петефі – на честь угорського поета Шандора Петефі. Потім її на довгих 78 років перейменували, тепер же підшуковують для неї нову достойну назву. Члени міської комісії запропонували вшанувати відомого мешканця цієї вулиці – професора Любомира Белея (1962-2018). Цей відомий український мовознавець уславився значною кількістю праць, був укладачем старослов’янсько-українського словника, видав популярну книжку «Ім’я дитини в українській родині» (2010), якою й досі активно послуговуються батьки під час вибору імені для своїх дітей. Тож на громадських обговореннях ужгородці матимуть змогу висловитися і про цю пропозицію.

Паралельно Глінки, так само між вулицями Ужанською та Спортивною, є у Радванці вулиця Донська, присвячена, вочевидь, річці Дон. Таку назву ця вулиця отримала ще у 1944 році – до того вона звалася на честь угорського інженера та винахідника, «батька електропоїзда» Калмана Кандо. Нині ж члени міської комісії з перейменування пропонують назвою цієї вулиці вшанувати пам’ять відомого мешканця Радванки Йосипа Архія (1920-1996) – поета, педагога, директора Ужгородської інтернатної школи № 1 та СШ №15. Йосип Архій жив неподалік, а місцеві мешканці й досі пам’ятають виплеканий поетом чудовий сад.

Йосип Архій

Між уже згадуваними Донською і Глінки є інша вулиця зі списку на перейменування – Чайковського. Присутні на засіданні ужгородці (з числа гостей, адже взяти участь в обговоренні може кожен бажаючий) зауважили, що Чайковський, як відомо, мав українське коріння, довгий період свого життя проживав тут, мав тісні зв’язки з українськими діячами. Мовляв, представники музичної сфери міста просять не чіпати вулиці Чайковського і названої його іменем музичної школи. Щодо школи, то це питання не обговорювали, оскільки воно не входить до повноважень комісії з перейменування вулиць. Обговорення і остаточне рішення у цьому питанні має прийняти сама музична школа ім. Чайковського. А щодо назви вулиці, то тут члени комісії зауважили, що не вважають за доцільне робити для Чайковського виняток. Змінити назву вони пропонують на честь українського композитора Мирослава Скорика.

Під дерусифікацію потрапить і вулиця Шишкіна, названа на честь російського художника Івана Шишкіна. Це, до слова, була єдина назва цієї вулиці, адже створили її лише у 1955 році, тоді й назвали. Але історично ця місцина звалася «Під крижом» (що зафіксовано і на кадастровій карті 1863 року), оскільки неподалік здавна стояв криж – хрест. Мешканці вулиці висловили сподівання на відновлення давнього топоніму і члени комісії з перейменування цю ідею підтримали. Та після публікації пропозицій виявилося, що не всім така назва припала до душі, дехто у соцмережах називав її надто похмурою (хоча ідейно назва має якраз захисне значення). Обговорити доцільність цієї назви ужгородці також зможуть під час громадських слухань.  

Фрагмент карти 1863 року, накладений на сучасну карту міста

Майже сусідня вулиця Разіна теж знаходиться у тій місцині, яку здавна іменували «Під крижом». Вона так само була офіційно створена у 1955 році, тоді ж її і назвали на честь ватажка повстання 1667-1671 років у Московському царстві Степана Разіна. Члени комісії з перейменування пропонують натомість назвати вулицю ім’ям відомого закарпатського художника Павла Бедзіра (1926-2002). Ті, хто знав живописця, жартують, що Бедзіру, котрий страшенно не любив бюрократію, ця ідея би точно не сподобалася, але постать його однозначно заслуговує на вшанування.

І остання у цій частині міста вулиця, подана на перейменування – Осетинська. Варто зазначити, що в Україні проживає чимало осетинів, котрі переселилися до нас здебільшого на початку 1990-х років. Однак нині у складі армії РФ воювати проти України також погодилося чимало осетинів, тож в Ужгороді (точніше, вже у Горянах) було вирішено змінити назву вулиці Осетинської. Цікаво, що до 1977 року вона звалася Новою, тепер же, якщо мешканці погодяться на це під час громадських слухань, вулиця зватиметься Пластовою – на честь національної скаутської організації «Пласт».

Далі пропонуємо перейти до іншої частини міста – району готелю «Ужгород». Там на перейменування були висунуті дві вулиці – Некрасова та Донського. Вулиця Дмитра Донського починається від пр. Свободи (біля 16-поверхівки) і тягнеться до площі Егана. Ще з 1930-х років вона звалася іменем Дулішковича – на жаль, невідомо на честь якого саме представника цієї великої і відомої священницької родини. В радянські часи її назвали іменем московського князя Дмитра Донського – ця назва збереглася й досі. Тепер же члени комісії пропонують перейменувати її на вулицю Юрія Станинця – священника, депутата Сойму Карпатської України, талановитого письменника.

Щодо вулиці Некрасова, названої на честь російського поета, письменника і публіциста Миколи Некрасова, то вона знаходиться поруч – з’єднує площу Егана зі Слов’янською набережною. Її члени комісії з перейменування пропонують назвати іменем Олекси Мишанича – закарпатського науковця, доктора філологічних наук, фундатора української школи медієвістики, лауреата Державної премії ім. Т. Шевченка.  

Олекса Мишанич

Тепер перейдемо в район так званого БАМ-у, де до перейменування теж призначили дві вулиці: Докучаєва і Дагестанську. Ще на попередніх засіданнях комісії була озвучена пропозиція назвати вулиці біля УжНУ іменами науковців, котрі працювали в нашому університеті. Саме тому вулицю Дагестанську, котра знаходиться у так званому «кавказькому» райончику між Собранецькою та Університетською, члени комісії запропонували назвати на честь професора кафедри історії Стародавнього світу і Середніх віків УжНУ Михайла Тиводара.

Щодо вулиці російського природознавця Василя Докучаєва, яка від Собранецької піднімається вгору, до студентських гуртожитків, то на засіданні комісії розглядали кілька варіантів: Свято-Михайлівська (це була пропозиція мешканців вулиці, на якій розташований Свято-Михайлівський храм), Миколи Куліша і Володимира Лендьєла. У голосуванні переміг останній варіант, тож на громадське обговорення винесуть пропозицію вшанувати назвою вулиці постать фізика, доктора фізико-математичних наук, професора, академіка Академії наук вищої школи України Володимира Лендьєла.

Тетяна ЛІТЕРАТІ, «Про Захід»

 

19 травня 2022р.
-->

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів