Від лекцій про бізнес до вокалотерапії: як в пральні-кав’ярні “Булька” формують спільноту з ужгородців та гостей міста

Цей заклад став одним з проєктів благодійного Фонду “Caritas-Карітас Мукачівської греко-католицької єпархії”, які запустились цього літа. Крім безкоштовного прання речей вимушено переміщених українців та частування кавою тут вирішили подбати й про дозвілля, – пише Varosh.

— Ми щодня спілкувались із тими, хто переїхав до нашого міста і бачили, що частині людей потрібне психологічне перезавантаження, соціалізація на новому місці, а іноді просто добра розмова. Так і виникла ідея на терасі закладу, який відкрив наш благодійний фонд, проводити неформальні зустрічі у затишній атмосфері з цікавими людьми, — розповідає комунікаційник “Карітас Ужгород” Віталій Дячук.

Серед спікерів закладу побували вже і керівники успішних бізнесів, як, наприклад засновник групи компаній UDC, автор проєкту “Фінансова няня” Юрій Балога, і експерти зі здорового харчування, і навіть актори плейбек-театру.

Однією з перших гостей на таких заходах у якості спікера стала Ольга Гатнер — представниця міжнародної IT-компанії, яка у вільний час створює для дітей аудіоказки. На своєму заході вона розповіла про проєкт “Голос казки”, про важливість казок у житті дітей та дорослих та навіть прочитала кілька цікавих історій для учасників.

— Є ініціативи, котрі надихають тебе. Вони підмічають гарні речі в місті, області, країні, людей і висвітлюють це у своїй діяльності. Я вдячна за креативну та цінну ідею, за місце, яке об’єднує, дає користь, відчуття затишку, підтримки, допомоги та тотальної любові, — відгукується вона про проєкт Карітасу.

— Нам дуже імпонує, що більшість зі спікерів на наших заходах теж з категорії тих, хто вимушено переїхав до нашого міста. Тобто це талановиті люди з різних регіонів України, яким не байдуже те, чим живе наше місто і які прагнуть поділитись своїми знаннями, талантами та мотивацією, – каже керівник благодійного фонду отець Мирослав Русин. 

Катерина Бабкіна — викладач вокалу з Харкова. Наразі живе в Ужгороді та проводить заняття з охочими навчитись співу онлайн. Оскільки з учнями її розділяють сотні кілометрів та навіть кордони (частина тимчасово виїхали з України після початку військових дій), то в Ужгороді планує почати власну справу і повністю присвятити себе викладацькій роботі. Перший візит до “Бульки” якраз і допоміг розв’язати проблему з відсутністю пральної машини у житлі, яке вона знімала. Згодом вже долучилась до спільних заходів як спікер.

— У цей нелегкий час дуже потрібна підтримка, спілкування, єднання. Я маю змогу це робити за допомогою вокалу, колективного музикування, хорового співу — це є і спілкування і терапія стресу, і ще багато чого…, — каже Катерина. — Спів — емоційний процес, вивільнення енергії, звільнення від поганого, і повернення до світлого, бо мистецтво – це краса, витонченість, гармонія. І я вдячна за ті можливості, які пропонують волонтерські ініціативи в Ужгороді, у тому числі й Карітас.

Організатори зустрічей не планують зупинятись та шукають нові, цікаві теми для розвитку спільноти, до якої входять як ті, хто вимушено переїхав до Ужгорода, так і самі жителі міста.

Віталій Дячук, спеціально для Varosh

Фото: Наталія Боднар