Ужгородський греко-католицький собор освятили після реставрації

В Ужгородському Хрестовоздвиженському греко-католицькому кафедральному соборі освятили оновлені престол, іконостас і стінопис.

На урочистості, які тривали два дні, завітали 13 єпископів та інші делегати зокрема з Києва, Угорщини й Словаччини. Участь у заходах також взяли 74 священники та численні віряни.

Освячення провели з нагоди храмового свята – Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього.

«Це визначна подія. Подібна відбулася ще у 1780 році, коли єпископ Андрій Бачинський уперше освячував церкву. Тепер престол освятили вдруге, адже його повністю відновили. Реставратори знімали три-чотири шари зеленої штукатурки, щоб віднайти первісний шар. Церква була дуже понівечена. Також освятили відреставровані іконостас і фрески», – зазначив о. Іван Тидір, настоятель Ужгородського греко-католицького кафедрального собору.

За словами настоятеля, роботу над відновленням собору розпочали відразу після його повернення греко-католицькій церкві у 1991 році. Спершу в соборі облаштували чотири сповідальні. Згодом оновили вхід до храму, зокрема встановили гранітні сходи. Тоді обласна рада спрямувала на ці роботи близько 120 тисяч гривень.

Відновлення потребувала й покрівля, яка протікала. Роботи тривали упродовж двох років і проводилися за сприяння римо-католицького єпископа, який виділив на них 80 тисяч євро. Згодом розпочали реставрацію фасаду.

Загалом роботи з відновлення історичної та культурної спадщини тривали з 2007 до 2026 року. У цей період у два етапи проводили консерваційно-реставраційні роботи. Зокрема, оновлення здійснювали в межах транскордонного проєкту «Реставрація спільної історичної та культурної спадщини» в місті Ужгород та Кошице (Словаччина). На реалізацію проєкту спрямували 451 тисячу євро.

Роботи виконувала львівська команда «KARP Restorer», до складу якої входили понад 20 фахівців. Очолював команду Василь Карпів – консерватор творів мистецтва.

«Основні дослідницькі роботи розпочалися у 2011 році, коли надійшов запит щодо дослідження об’єкта та підготовки проєкту консерваційно-реставраційних робіт. Понад рік ми займалися документуванням, вивченням історичних довідок і стратиграфічними дослідженнями. Згодом розпочали комплексну реставрацію собору – головної нави, склепіння, стін, розписів Йосипа Бокшая, Фердинанда Видри та періоду ордену єзуїтів. Також відреставрували головний іконостас, створений у XIX столітті», – зазначив головний реставратор.

За словами фахівця, собор має надзвичайно важливе історичне значення для регіону, а його історія сягає XVII-XX століть.

Структурні дослідження дали змогу виявити під пізнішими розписами та декоративними орнаментами первинні автентичні розписи XVII, XVIII, XIX і XX століть. На початку XX століття закарпатський художник Йосип Бокшай виконав розписи у стилі пізнього бароко. Основним завданням команди було відкрити ці історичні шари й показати, як упродовж століть формувалося внутрішнє оздоблення собору.

З 2024 року над відновленням храму також працювала закарпатська команда реставраторів, до складу якої входили вісім фахівців.

«Ми займалися реставрацією казательниці та кафедри. Наступним етапом стало відновлення бічного вівтаря часів єзуїтів. Цього року нам також вдалося відреставрувати престол і балдахін, розташовані в вівтарній частині кафедрального собору, а також ризницю. Тут представлені розписи XIX і XX століть», – зазначив Василь Стан, реставратор.