Вимушені переселенці у Великому Березному: куди переселять 150 людей з початком навчання у вересні

— У мене на даний час живе 51 людина. Кого можемо, ми приймаємо, — розповіла Varosh керівниця БФ «Віра, надія, любов» Римма Митрак, яка опікується гостелом. — Зараз додали резервні ліжка, то декількох людей можемо прийняти. Всіх не можу прийняти, бо дуже їх багато… Приймаємо по мірі можливостей. Раніше в приміщенні, де тепер гостел, був соціальний магазин. З початком війни приміщення переобладнали: у двох невеликих кімнатах люди спали на підлозі, а тепер це оин з найбілших прихистків у тергромаді.
За словами Римми Митрак, впродовж війни було дуже багато заїздів, наразі у гостелі є 90 місць, але додаватимуть ще резервні місця. Жінка каже, що ліжок, постільної білизни та всього необхідного є вдосталь, тому що в піковий час, в березні-квітні, в гостелі мешкало дуже багато людей. З її слів, за весь час війни тут жило понад 1700 людей. Римма Митрак розповіла, що люди, змушені звільняти навчальні заклади, самотужки шукають помешкання: хтось орендує кімнати в людей, хтось приходить до них, у гостел.

— Опікуються людьми, що мешкають у гостелі, благодійники з Польщі, Голандії, США та з фонду «Сім’я Христа» з Ужгорода, — каже вона. — І з державної адміністрації Михайло Лаба нам дуже допомагає. Продукти я шукаю в благодійних фондах, самі шукаємо гроші на все це.
Тепер у гостелі зламалися 3 пральні машинки, тож Римма Митрак шукає майстрів, а ще хвилюється, що поки що немає дров, і як будуть обігрівати гостел — наразі невідомо.
Іван Мицьо, заступник голови Великоберезнянської тергромади, розповів Varosh, що наразі, станом на 12 серпня, довідку ВПО отримали 1180 людей, які змушені були рятуватися від війни.
— У комунальному секторі в нас живе сьогодні близько 150 осіб, — сказав він. — Вони живуть у школі-інтернаті, садочку і у двох адміністративних закладах, які перероблені під гостели. Ми переробили під гостел нашу будівлю колишньої сільради в селі Забрідь. На піку в нас було до 700 людей.
За словами Івана Мицьо, наразі не знають, куди переселити людей, які «живуть» у навчальних закладах. Хоч людей небагато, але варіантів немає, — каже він.
— І хоч у школі-інтернаті їх тепер небагато, десь до 50 людей, і навчальному процесу вони не заважатимуть, питання про їх виселення ще не вирішене, — сказав Іван Мицьо. — Ми з ними постійно на зв’язку, працевлаштовуємо їх, якщо виникають якісь потреби — допомагаємо.
Varosh
Фото зі сторінки Римми Митрак у Facebook
До теми
- Тут дають другий шанс. Як у Виноградові за тиждень ставлять на "нові ноги"
- «Людина здатна на багато більше, ніж сама про себе думає»: прикордонник Роберт Бушко
- «Для хлопців був батьком і матір'ю»: історія командира з позивним «Бармалей»
- Ендокринолог Андрій Кваченюк: «Такі зоби, як на Закарпатті, я мало де зустрічав»
- 70 днів на позиції та два ордени «За мужність»: історія командира взводу 101-ї закарпатської бригади тероборони
- «Укриття врятувало їм життя»: історія військовослужбовця 128 бригади з позивним «Далекобійник»
- Регіональна програма «Турбота»: БО «Дерево мого життя»
- Дошкілля та «продовженка» без стресу для батьків: Центр «Інтелект» відкриває новий набір в Ужгороді
- На Закарпатті 24–25 серпня зберігатиметься висока та надзвичайна пожежна небезпека
- Перші прапори незалежної України в Ужгороді: як це було
- Синьо-жовтий символ свободи: Україна відзначає День Державного Прапора
- «Вона навчила мене терпінню»: як службова собака Квейсі допомогла прикордоннику повернутися до спокійного життя
- «Бограч-index» – серпень 2026: за місяць ціни за продукти змінилися на 1,1%
- «Я не збираюся жити в іншій країні»: Надія Дьолог — про Ужгород, спорт і шлях до Паралімпіади
- Почути, підтримати, допомогти: як працюють військові психологи
- Через бойові дії із суттєвим запізненням курсує низка потягів до Закарпаття
- Стіл пам’яті: від закарпатської ідеї — до загальноукраїнської акції
- «Хто, кого і як має?» В Ужгороді відбудеться відверта розмова про психологію влади, ігор та тіла
- Традиційні сири та отари овець: як на Синевирі відроджують вівчарство
- На Тячівщині створять «Соляний атлас»: шукають джерела, копальні та давні шляхи
До цієї новини немає коментарів