УжНУ отримав сучасну медичну систему нейронавігації у рамках ґранту HUSKROUA. Чому це важливо для області?

Провідні нейрохірурги кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського університету за підтримки відділу міжнародних зв’язків написали і виграли ґрантовий проєкт «Впровадження нових стандартів та технологій хірургічного лікування захворювань центральної нервової системи в транскордонному регіоні». У його рамках закупили сучасну систему нейронавігації і вже встигли її випробувати на практиці. Медіацентр УжНУ дізнавався, чим таке обладнання буде корисним.
Начальниця відділу міжнародних зв’язків Оксана Свєженцева інформує:
– Цей проєкт УжНУ вдалося втілити у партнерстві з Медичним центром Дебреценського університету в Угорщині за фінансової підтримки Європейського Союзу через Спільну операційну програму Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2014—2020. Головна його мета – поліпшення рівня медичної допомоги у галузі нейрохірургії у прикордонних регіонах України та Угорщини. Нам надано ґрант ЄС на 366 418 євро — більша частина коштів передбачена саме на систему нейронавігації Medtronic Stealth S8 та програмне забезпечення до неї. Цікаво, що обладнання найсучасніше – виготовлене у лютому 2022 року.
Першими випробували нейрохірургічне обладнання ректор Ужгородського університету, професор кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Володимир Смоланка та асистент кафедри Володимир Смоланка-молодший.
– Ця нейронавігаційна система допомагає нейрохірургу повністю орієнтуватися, в якій ділянці мозку пацієнта він перебуває за даними попередньо виконаних обстежень МРТ, КТ та інших нейровізуалізаційних знімків, — пояснює Володимир Смоланка-молодший. — За допомогою планувальної станції апарат з’єднує всі ці знімки й накладає одне на одного. Таким чином маємо зіставлені всі наявні дані й за допомогою спеціального покажчика пойнтера можемо розуміти, в якій саме точці мозку перебуваємо. Це допомагає виконувати поставлене завдання в максимально можливому обсязі. Особливо актуально це для випадків, коли проблемна ділянка візуально не відрізняється від тканини головного мозку навіть із використанням операційного мікроскопа.
Володимир Смоланка-молодший проводить операцію за допомогою системи нейронавігації
– Після отримання найбільш сучасної системи навігації можемо з гордістю заявити, що операційний блок Обласного клінічного центру нейрохірургії та неврології, який є клінічною базою кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії УжНУ, обладнаний на рівні найкращих клінік Європи, — коментує ректор УжНУ професор Володимир Смоланка. — Нейронавігація забезпечує найвищу безпеку операцій, надає хірургу можливість звіряти положення своїх інструментів в режимі онлайн. Особливу цінність це має при видаленні пухлин функціонально важливих ділянок мозку, наприклад, стовбуру головного мозку. На базі Центру нейрохірургії проводимо такі операції пацієнтам зі всієї України, а спеціалісти кафедри мають чи не найбільший досвід з хірургії пухлин стовбуру головного мозку у Європі, їх регулярно запрошують як лекторів на провідні наукові конференції за кордон.
Володимир Смоланка під час операції з системою нейронавігації
Цю навігаційну систему можна використовувати для лікування пацієнтів з пухлинами центральної нервової системи, судинною патологією головного мозку, дегенеративними захворюваннями хребта і його травм та епілепсією. Вона дозволить зменшити час та обсяг операцій, частоту післяопераційних ускладнень та забезпечити хорошу якість життя пацієнтів у післяопераційний період. А нейрохірурги кафедри зможуть писати наукові роботи на якісно новому рівні.
– Використання навігаційної системи поряд з сучасним операційним мікроскопом, ендоскопічним обладнанням, нейрофізіологічним моніторингом та інтраопераційним УЗД під час операцій на головному мозку дозволить нашим нейрохірургам встановити новий стандарт якості в наданні високотехнологічної медичної допомоги, — резюмує ректор.
Ксенія Шокіна – спеціально для Медіацентру УжНУ
До теми
- Ужгород у передчутті сакурового цвітіння: місто вже наповнюється весняними барвами
- Втрачений Ужгород: музеї та цінності, які втратило місто
- Квітковий сезон стартував: що вже цвіте в ботанічному саду УжНУ
- Від стародруків до імператорських указів: раритети із фондів обласного краєзнавчого музею
- В обласному центрі стартував основний етап міського конкурсу «Ужгород очима школярів»
- Втрачений Ужгород: загадка найстарішої замкової фрески (Фото)
- Більше 500 унікальних екземплярів і століття історії: де побачити колекцію фотоапаратів в Ужгороді
- «Традиційні головні убори та зачіски Закарпаття кінця ХІХ – першої половини ХХ ст.»: книжка за донат
- Втрачений Ужгород: життєві картини, побачені з мосту
- Тут знають всіх учнів по іменах: як живе ужгородська школа №13
- Щаслива статистика: в Ужгороді у лютому народилися 170 малюків
- Втрачений Ужгород: правила корчм і кав’ярень XIX століття
- Про що писали газети 100 років тому (лютий)
- "Герої серед нас": вечір пам'яті військовослужбовця Сергія Кузнєва провели в науковій бібліотеці УжНУ
- Десерт без цукру: як в Ужгороді в «Cake studio» створюють нову культуру солодкого
- Ректор УжНУ Володимир Смоланка: «Процес об’єднання – це шлях до посилення університету»
- «Традиційні головні убори та зачіски Закарпаття кінця ХІХ – першої половини ХХ століття»: книжка
- Що означає цифра на фасаді колишньої мерії Ужгорода?
- У січні в Ужгороді народилися 91 дівчинка та 103 хлопчики, серед яких — одна двійня
- Перший пам’ятник Ужгорода



До цієї новини немає коментарів