Місцеві розповідали, як росіяни заходили в хати й забирали все, навіть вивозили пшеницю — військовий 128 бригади Іван

Іван — старший солдат у 128-й окремій гірсько-штурмовій Закарпатській бригаді. У ЗСУ служить за контрактом з 2017 року. До того працював у себе вдома на Львівщині. Його історію розповіли на Facebook-сторінці Закарпатського легіону.
"Нещодавно наш підрозділ отримав завдання вибити росіян з околиці села, і ми колоною рушили на їхні позиції. Нас почали обстрілювати, пошкодили одну БМП й поранили кількох бійців. Але коли ми підійшли під прикриттям броні впритул і відкрили вогонь, росіяни почали тікати", — розповів Іван.
За його словами, у траншеях росіяни залишили багато кинутої зброї, в тому числі автоматичні станкові гранатомети, кулемет ДШК, гранатомети, снайперська гвинтівка.
"Ми утримували ворожі траншеї до прибуття підкріплення, хоча нас кілька годин сильно обстрілювали з мінометів і арти, в тому числі касетними снарядами. Кілька касет вибухнуло наді мною – я вцілів, але отримав контузію. Зрозумів це тільки наступного ранку, коли почалися сильні головні болі й нудота. Мене з кількома бійцями евакуювали в лікарню", — сказав військовий.
За словами Івана, того ж дня військові з його підрозділу звільнили село.
"Місцеві жителі розповідали, як росіяни заходили в хати й брали все, що їм сподобається, як в останній день навіть вивозили зерновозом пшеницю, як знущалися з людей", — розповів військовий.
За словами Івана, його теперішній контракт уже закінчився, але він буде воювати далі.
До теми
- У Ставного є план. І не один. Як жити під час війни у селі і бачити перспективи
- "Дивлюсь на них і розумію, що все зробив правильно". Історія закарпатця, який став опікуном для трьох дітей
- Закарпатська міфологія на картах таро: як художниця з Ужгорода популяризує український фольклор за кордоном
- Гідні умови праці й зарплата, як у сусідів із ЄС: підготувати й утримати фахівців
- "Синевирське диво" під час війни. Як правильно зробити бізнес на вівцях, а репутацію - на ефективному керівництві
- Як ветеранам повернутися до цивільного життя й роботи: досвід Семена Махліна
- Меблі лікаря Новака, старовинні медичні інструменти та шеврони: експонати Музею історії Закарпатської обллікарні
- Історія однієї картини: «Верховинське село» Антона Кашшая
- «Собака для ветерана»: історія Дмитра та його улюбленця Блека
- Удочерили трьох сестричок і завели козу. Родина з Київщини кардинально змінила життя на Закарпатті, і не тільки своє
- «Полон — це дрібниці, найстрашніше — бачити, як гине Маріуполь»: історія захисника Азовсталі Геннадія Збандута
- Сьогодні на Закарпатті стартує Український тиждень імунізації
- Михайло Маркович: «За старими фотографіями — велика історія і зниклий світ, який треба відкривати»
- «Велика Паладь-Нодьгодош»: перше відкриття прикордонного КПП за 20 років. Як працюватиме і розвиватиметься новий пункт пропуску на Закарпатті?
- Плямисті олені, 57 гектарів і пантокрин: ферма, якої нема більше ніде в Україні
- Кавування по-закарпатськи у ветеранській кав’ярні Gato: історія Михайла Кузьми “D2”
- Закарпаття спільно з Румунією та Угорщиною організує освітні заходи для школярів та вчителів
- Звільнений з полону ужгородець Роберт Балог: “У камері я поставив ціль — максимально себе зберегти”
- “Вуйко Еко”: як ветерани Вуйко, Грузин і Директор на Закарпатті крафтовий бізнес започаткували
- Нести вантаж війни легше удвох: історії любові й боротьби
До цієї новини немає коментарів