"У нас бували дуже важкі евакуації, але в моїй машині не помер жоден поранений", — молодший сержант 128 бригади Олексій

"У нас бували дуже важкі евакуації, але в моїй машині не помер жоден поранений", — молодший сержант 128 бригади Олексій

 

Олексій — санітарний інструктор медичної роти, молодший сержант у 128 окремій гірсько-штурмовій Закарпатській бригаді. Чоловік з Мукачева у бригаді вже два роки, служить в медичній роті. Історію воїна розповіли на Facebook-сторінці Закарпатського легіону.

"Я з сім’ї військових. Мої два дядьки, хрещений батько, дід, а також багато інших родичів, були військовими. Тому я не міг не піти в армію, знаю, що тут робити, і це моя найбільша мотивація. Починаючи з 24 лютого, багато разів виїжджав на евакуацію поранених. Були й легкі поранення, і складні випадки, але в моїй машині, слава Богу, ще не помер жоден поранений", — каже воїн.

Олексій згадує дівчину Валю, військову, котра їхала на броні, по якій спрацював російський танк: "Вона отримала дуже важкі поранення — перелом тазу, перелом плечової кістки, субдуральну гематому. Але в машині її вдалося стабілізувати й доставити в лікарню, а звідти в госпіталь. Я потім слідкував за її одужанням. Тобто ми впоралися, хоча це був дуже складний випадок".

Олексій каже, що у поранених нерідко спостерігаються класичні важкі ПТСР (посттравматичні стресові розлади) зі щохвилинною зміною емоційного стану. "Спочатку боєць плаче, потім починає агресувати, затим сміятися, потім хоче, щоб його пожаліли. Це і є важкі ПТСР. А бувають і кумедні випадки. Одного разу я віз хлопчину з важкою контузією. Він не орієнтувався, де перебуває, не розумів, що сталося, реагував тільки на біль. Я проводив стабілізаційну терапію, і в якийсь момент боєць починає дивитися на мене й приходити до тями. А затим каже: "О, Льоха! Я тебе знаю!" І посміхається", — згадує воїн.

Він каже, що погано те, що від бойових дій страждають і мирні люди. Цивільної медицини в прифронтових селах немає, тому надавати медичну допомогу доводиться їм. "Днями до нас доставили п’ятьох пенсіонерів із контузіями, травмами й осколковими пораненнями. Ми всіх виходили. Що тут найважче? Найважча ситуація, коли я не буду знати, що робити. Але такого ще не було", — розповів військовий.

 

20 вересня 2022р.

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів