Вперше на Закарпатті провели реконструкцію обличчя, трансплантувавши частину малогомілкової кістки

Вперше на Закарпатті провели реконструкцію обличчя методом аутотрансплантації. Пацієнту трансплантували частину малогомілкової кістки, — повідомив Суспільному завідуючий відділення щелепно-лицьової хірургії Закарпатської обласної клінічної лікарні Олег Лесів.
Операцію провели в Закарпатській обласній клінічній лікарні імені Андрія Новака щелепно-лицеві та мікросудинні хірурги, хірурги та ортопеди Ужгорода, Львова та міст США. Оперували чоловіка, який отримав балістичні травми обличчя.
“Там була втрачена майже вся нижня щелепа, не тільки шкіра, а й слизова порожнина рота, шкіра, нижня губа. Виконали мікросудинне хірургічне втручання. Взяли частину малогомілкової кістки з судинами, нервами, м’язами, шкірою і пересадили, заміщували дефект нижньої щелепи. Львівські колеги організували 3D моделі, щоб відновити естетику функціонал пацієнту”, — розповів Олег Лесів.
3D моделі створюють для того, щоб правильно і точно визначити положення усіх фрагментів, — розповів завідувач відділення щелепно-лицевої хірургії Лікарні святого Пантелеймона Олег Ковтуняк. Каже: “Якщо співвідношення не буде правильним, функціонально естетично воно може виглядати нормально, а пацієнт не зможе жувати.
“Робимо фото та комп’ютерну томографію, це є підставою для віртуального планування. Для того, щоб визначити розмір щелепи, щоб повністю відтворити у віртуальному плані кістки лицьового скелету. Тоді інженери та лікарі створюють пластмасові моделі”, — каже чоловік.
За словами Олега Ковтуняка, операція пройшла успішно. Вона тривала 12 годин. Кінцевий результат проведеної опереції буде зрозумілий через тиждень.
До теми
- «Щоб творити, треба вийти за межі комфорту»: Олег Путрашик «Шик»
- 20 людей, які змінюють Закарпаття
- Закарпатець на позивний «Трамп»: «Віддати Донбас? А як дивитися в очі дітям тих, хто там загинув?»
- Педагоги, якими пишається Закарпаття: шлях сертифікації та нові можливості
- Ужгород. Війна за 1000 кілометрів від фронту
- Розумом у Берліні, а серцем в Україні. Як вчителька з Ужгорода опанувала німецьку та вчить дітей у Берліні
- Інновації ужгородських науковців: як мікробіом допомагає діагностувати та попереджати посттравматичні розлади
- Поліцейський, що малює ікони: під час АТО долучився до лав Нацполіції, а в розпал війни відкрив виставку в закарпатському замку Сент-Міклош
- “Вірний завжди”: пам’яті морпіха Владислава Мельника з Луганщини, який знайшов місце останнього спокою на Закарпатті
- У Коритнянах створили осередок Пласту
- В Україні вшановують пам’ять жертв Голодоморів
- Тор та його людина. Історія кінолога Іллі та його чотирилапого «побратима»
- Дрон не лише зброя, а й засіб порятунку: історія бійця Національної гвардії України Романа
- Як у Мукачеві працює перший на Закарпатті крематорій для тварин
- Втрачений Ужгород: палац Штернберґера
- Стрільбище «Вояк»: навіщо цивільним навички стрільби
- На Закарпатті розробляють нову регіональну молодіжну програму
- “Наш дім там, де добре дітям”. Як Закарпаття стало прихистком для родин, що прийняли дітей
- 101 день на позиції – ужгородець Валерій «Шум» більше трьох місяців утримував позиції в зоні відповідальності підрозділу в Донецькій області
- «Спостерігати за ворогом із дрона – це одне, а зустріти віч-на-віч, коли бачиш його зіниці, – зовсім інше…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира

До цієї новини немає коментарів