Соціальний атлас ромських громад Закарпаття презентували в Ужгороді

Аналітичний звіт «Соціальний атлас ромських громад Закарпаття» презентували під час круглого столу в Ужгороді. Це дослідження стало першою масштабною спробою не лише зафіксувати проблеми, а й створити «дорожню карту» для кожного керівника на місцях.

В обговоренні результатів звіту взяли участь представники органів державної влади, місцевого самоврядування, Офісу Омбудсмана, профільних установ і відомств, ромські лідери, міжнародні партнери та експерти. Модерував захід особисто регіональний представник Уповноваженого ВРУ з прав людини Андрій Крючков.

«Сьогодні на Закарпатті проживає найбільш численна ромська громада України, представники якої беруть активну участь у суспільному житті регіону, волонтерять та безпосередньо захищають рідну землю від окупантів. Ми працюємо над подоланням стереотипів та створенням по-справжньому інклюзивного середовища, щоб кожен відчував підтримку держави», – зауважив під час відкриття Юрій Гузинець - заступник голови Закарпатської ОВА.

За його словами, результати презентованого звіту стануть у нагоді для прийняття більш обґрунтованих рішень під час розроблення регіонального плану заходів з реалізації Ромської стратегії. Це дозволить наповнити програми розвитку громад конкретними практичними кроками, щоб захист прав ромської спільноти був системним і дієвим.

Дослідження, яке провели за ініціативи Офісу Омбудсмана України та за підтримки команди МБО “Ромський жіночий фонд «Чіріклі»” та Офісу Ради Європи в Україні, охопило 10 громад Закарпаття: Ужгородську, Мукачівську, Берегівську, Холмківську, Свалявську, Перечинську, Виноградівську, Вилоцьку, Тур’є-Реметівську та Оноківську. В опитуванні взяли участь 530 місцевих ромських домогосподарств – це понад 2 900 дорослих і дітей.

Представник Уповноваженого з рівних прав і свобод, прав національних меншин, політичних та релігійних поглядів Олександр Осіпов зауважив, що отримані дані демонструють реальний стан дотримання прав людини на місцях. Він також презентував ключові результати аналітичного звіту, який зафіксував глибокий розрив між формальним доступом до прав і реальною ситуацією в громадах.

Головні результати дослідження :

 економіка та зайнятість: 78% домогосподарств живуть у стані бідності або крайньої бідності, 56% дорослих не працюють та не перебувають на обліку в центрі зайнятості, 19% мають постійну роботу, яка здебільшого є неофіційною;

освіта: 25% дорослих не мають жодної освіти, 41% мають лише неповну середню освіту, 51% підлітків (15–17 років) відвідують школу, тобто кожен другий фактично перебуває поза навчанням, 5% опитаних мають професійну або вищу освіту;

правовий статус та документування: у 18% домогосподарств є принаймні один дорослий без базових документів, причому 71% таких осіб потребують сторонньої допомоги для їх оформлення;

житлові умови: 61% родин проживають у житлі без жодних документів на право власності, лише 31% мають водопостачання безпосередньо в оселі;

медицина та охорона здоров'я: 90% ромів мають декларацію з сімейним лікарем, 80% зверталися до лікаря протягом останніх шести місяців, 18% потребують допомоги в оформленні інвалідності;

 доступ до інституцій та дискримінація: 72% заявили, що можуть звернутися до установ у разі потреби, при цьому 27% стикалися з дискримінацією;

 демографія та міграція: 46% домогосподарств – це великі родини (6 і більше осіб), 85% виховують неповнолітніх дітей, а 17% змінили місце проживання за останні роки через війну або пошук роботи.

Окрім детального аналізу, «Соціальний атлас ромських громад Закарпаття» пропонує дорожню карту практичних рішень, засновану на підході «послуги йдуть до людини». Зараз державна політика має зміститися в площину територіальних громад, де замість загальних декларацій працюватимуть конкретні локальні плани дій. Важливою умовою є дотримання принципу «нічого для ромів без ромів», що передбачає безпосереднє залучення представників спільноти до процесів прийняття рішень.

Учасники круглого столу також обговорили особливості реалізації державної політики щодо ромської спільноти на національному та регіональному рівнях. Успішними практиками поділилися представники окремих громад нашого регіону.

З огляду на актуальність проблематики цей проєкт масштабують: до ініціативи долучаться ще 3 громади Закарпатської області та 9 – Одеської. Це дозволить перетворити «Соціальний атлас» на універсальний управлінський інструмент, де кожна дія влади базується не на припущеннях, а на реальних даних та потребах людей.

 

29 квітня 2026р.