Закарпатська обласна лікарня співпрацює з провідними хірургами світу

Вже майже рік американські фахівці надають консультативну допомогу, а минулого тижня навідалися до Ужгорода, щоб провести спільні операції з лікарями медзакладу пацієнтам - військовим, які отримали бойові травми. До команди з США увійшли лікарі Пенсільванського університету – пластичний хірург Стівен Ковач і мікрохірург Ендрю Баудер, який зараз займається хірургією в Гарварді, та пластична хірургиня Оксана Джексон з дитячого госпіталю Філадельфії. Американських колег зустрів завідувач опікового відділення Закарпатської обласної лікарні Андрій Погоріляк. Саме в його відділенні зосереджені найскладніші випадки травм пацієнтів, які потребують реконструктивних оперативних втручань.
За словами Андрія Погоріляка, усі операції, проведені спільно з хірургами з США, були дуже важкими.
«Першою стала реконструктивна операція по заміщенню дефектів м’язів передпліччя у військового, якого було поранено декілька місяців назад. У нього не було м’язів передпліччя, були дефекти нервів, пошкоджені кістки. Першим етапом було виконано заміщення м’язового м’якотканинного дефекту – переміщення м’язу зі стегна на передпліччя, щоб у подальшому можна було рухати пальцями руки. І другим етапом, через два дні, пацієнту було виконано повторну мікрохірургічну операцію по заміщенню м’якотканинного більш поверхневого дефекту з васкуляризованих клаптів зі стегна. За час моєї 30-річної мікрохірургічної практики – для мене це перший подібний випадок. Загалом це оперативне втручання у два етапи тривало 12 і 6 годин відповідно», – зазначає Андрій Погоріляк.
Другу операцію з заміщення кісткового м’якотканинного дефекту нижньої шелепи провели лікарі з Ужгорода, Львова та США. Заміщуючи дефект нижньої щелепи, пацієнту пересадили частину малогомілкової кістки з судинами, нервами, м’язами і шкірою.
«Третє оперативне втручання – це боєць після вогнепального поранення, якому на гомілці не вистачало кістки. Було виконано заміщення цього дефекту вільною васкуляризованою малогомілковою кісткою з іншої ноги, пересадженої на дефект з зовнішньою фіксацією апаратом. Операція тривала близько 8 годин. Ще одному бійцеві було проведено операцію методом транспозиції з відновлення нервів на передпліччі. Ця операція тривала близько години. На жаль, виконати більший об’єм оперативних втручань не було можливості через обмеження по часу наших американських колег, але ми дуже вдячні їм за всю надану допомогу. Кожного дня вистояти в операційних по 10-12 годин – це дуже важка і виснажлива праця, це робота з маленькими структурами – судинами, венами, нервами, ці операції є одним з найважчих в хірургії.
Частина пацієнтів була прооперована нашими хірургами з хорошими результатами. Співпраця і надалі продовжиться онлайн, і наші американські колеги пообіцяли, як тільки буде можливість, відвідають нас знову. Також хочу подякувати одному з співорганізаторів візиту – дитячому ортопеду-травматологу Юрію Дем’яну з Мукачева, а також всім не перший погляд не помітним працівникам – операційним медсестрам і всьому персоналу», – додав Андрій Погоріляк.
В кінці візиту в прес-центрі Закарпатської обласної клінічної лікарні директором закладу Юрієм Яциною гостям були вручені почесні медалі Андрія Новака від «Фонду Новака» за надану допомогу військовим, які проходять лікування в медичному закладі.
До теми
- Від солдата до командира зенітної батареї. Історія медика із Мукачева
- «У перші дні війни ворог мав величезну перевагу, в багато десятків разів…» Історія бійця 128 бригади Кирила
- “Я без своїх дівчат життя не уявляю”: як сім’ї на Закарпатті стають усиновлювачами під час війни
- Грант у 500 000 грн для дружини ветерана: історія успіху підприємиці з Ужгорода
- «Мені 53 роки, я колишній начальник карного розшуку, капітан міліції. У обох моїх очах штучні кришталики, але я пішов у бойову бригаду…» Історія бійця 128-ї бригади
- Рентген для меча: що показали дослідження старовинного експонату в ужгородському замку?
- 10 книжкових подарунків із Закарпаття: чому на них варто зупинити свій вибір
- "Я відкопав цього військовослужбовця і ми продовжили далі бій": історія прикордонника Андрія Яворини
- «Я повернувся в Україну не для того, щоб сидіти в тилу, тому не роздумував». Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- "Я щодня чекаю сина додому": спогади матері мукачівського Захисника
- Як варять бограч у закарпатській 128-ій бригаді
- “Спостерігаємо значне збільшення заяв від вступників” – ректор УжНУ Володимир Смоланка про проміжні результати вступної кампанії 2025
- “Пам’ятайте, що за кожним ветераном чи ветеранкою стоїть унікальний і складний досвід ”, - психологиня Людмила Балецька
- «По нас і «Гради» працювали, і ствольна артилерія, і танки, і вертушки…» Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- Віктор Суліма (Грузин): «Мрію відкрити невеличкий туристичний комплекс десь у мальовничому селі»
- «Відвертість» Михайла Дороговича: відомий фотограф презентував перше видання своїх робіт
- "Найлегше – це керувати дроном, а найважче – розібратися в цих всіх лініях, радіохвилях": історія 19-річної пілотки БПЛА
- Десантник «Шакал» із Вовкового
- Сонячний годинник Ужгорода і його особливий час
- «Більше пів року я прожив у російській окупації, у мене майже вся сім’я в ЗСУ, тому навіть не думаю, щоб «косити» чи піти в СЗЧ…» Історія бійця 128 бригади Вадима
До цієї новини немає коментарів