Завершення спільного грантового проєкту Ужгорода та Сату-Маре: Які результати?

Як ми неодноразово інформували, спільний проєкт Ужгород та Сату-Маре реалізовували із грудня 2019 року. Завдяки цьому проєкту додатково, до вже раніше встановлених, в обласному центрі Закарпаття встановили 38 камер: 18 – оглядових та 20 – із функцією розпізнавання облич. Також придбали дороговартісні сервери для оглядових камер та камер для розпізнавання облич. Технологія дає можливість розпізнавати до 30 людей водночас, має бібліотеку із 30 тисяч облич та функцію тривоги за визначеними характеристиками (осіб, транспортних засобів чи номерних знаків). Також завдяки грантовій програмі в Ужгородській міській раді створено Центр моніторингу громадської безпеки, отримали технічне оснащення для нього – 4 монітори та 2 комп’ютери.
Доступ до системи відеоспостереження в Ужгороді мають правоохоронці, які щодня використовують її для розкриття правопорушень та пошуку осіб, які їх вчинили. За короткий проміжок часу система відеоспостереження (розпізнавання автомобільних номерних знаків, розпізнавання облич та оглядові камери відеоспостереження) почала відігравати важливу роль у розкритті та розслідуванні кримінальних правопорушень, створюючи при цьому можливість отримання доказової бази та виявлення адмінправопорушень.
Під час фінального воркшопу виступили міський голова Ужгорода Богдан Андріїв, мер Сату-Маре Габор Керешкені, заступник міського голови Ужгорода Василь Пинзеник, менеджер проєкту Адріана Лендєл, командир батальйону патрульної поліції Закарпаття Анастасія Мальована, представник поліції Сату-Маре Василь Чіслуца, начальник відділу забезпечення системи відеоспостереження управління програмного та комп’ютерного забезпечення Ужгородської міськради Сергій Говалло та Сорін Надьош з міста Сату-Маре.
Учасники підсумували зроблене, обмінялися думками, обговорили подальші наміри щодо роботи у напрямі створення безпечного середовища, попередження загроз життю та здоров'ю людей, посяганню на майно населення і територіальних громад.
До теми
- “Мрію, що колись повернуся додому – в український Маріуполь”: перша повернута з окупації дівчинка Кіра Обединська в Ужгороді
- «Ворожий дрон вдарив у задню частину САУ, але вибухівка відлетіла вбік і не здетонувала – ось, що значить бойова удача!..» Історія бійця 128 бригади «Маестро»
- Військова Наталія Зотова: "Коли ТЦК перевищує повноваження це треба розслідувати. Але, якщо жінки перекинули машину ТЦК, на це треба теж реагувати відповідно"
- Замки Закарпаття – в новій експозиції обласного краєзнавчого музею
- "Мені на позиції не потрібен такий, що не боїться. І боягуз не потрібен". Щоденник піхотинця, родичі якого служать в армії РФ
- Христина Керита: «Життя у мене видалося складним, але я не нарікаю»
- «Після того, як ми «прокосили» ворожу посадку «Шилкою», наші штурмовики зайшли туди майже без опору…» Історія бійця 128-ї бригади
- Наталя Зотова, репортерка, волонтерка, чиновниця, військова: "Два місяці на стабілізаційному пункті - найпотужніше, що сталося зі мною в житті"
- АТО, “Азов”, 11,5 місяців полону і повернення на службу. Історія бойової медикині, ужгородки Галини Зайцевої
- Реставрував найстаріший орган України: як закарпатець Шандор Шрайнер понад 15 років обслуговує музичні інструменти
- «Смак Ужгорода»: кулінарні картки з рецептами страв, які зможе приготувати кожен
- У Ставного є план. І не один. Як жити під час війни у селі і бачити перспективи
- «Я цілу ніч пробув у окопі з двома росіянами, котрі взяли мене в полон. Але вранці вийшов звідти до своїх, а вони залишилися назавжди…» Історія бійця 128-ї бригади
- "Дивлюсь на них і розумію, що все зробив правильно". Історія закарпатця, який став опікуном для трьох дітей
- «Я виріс тут, знаю всі місця з дитинства, тут живуть мої рідні – це моя земля. Тому мені є за що воювати…» Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- Втрачений Ужгород: про що писали газети сто років тому, у травні 1925-го
- Фільм закарпатця Дмитра Грешка “Дівіа” змагатиметься за Кришталевий глобус
- Розвідник "Азіат". Загиблий Герой із Ужгорода, головний сержант Віктор Кущик нагороджений трьома орденами "За мужність"
- «Я й від ФПВ тікав на швидкості 120 кілометрів, й під скиди потрапляв, і на протитанковій міні підривався… Але далі їжджу й ніколи не панікую!» Історія бійця 128-ї бригади Анатолія
- «На позиції мені не потрібен боєць, котрий нічого не боїться, бо він перший загине. І боягуз не потрібен…» Історія бійця 128 бригади Анатолія
До цієї новини немає коментарів