"Страх змінився на лють": історія військового закарпатця Василя Фагараші, якого взимку повернули з полону росіян

Військовий із Закарпаття Василь Фагараші упродовж шести місяців був у полоні росіян. Зараз служить у роті охорони другого відділу Мукачівського РТЦК та СП. Історію бійця розповіли на сторінці територіального центру комплектування у Facebook.
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Василь Фагараші повернувся в Україну у березні із заробітків за кордоном.
"Війна мене застала в Чехії і я не зміг залишатись за кордоном, коли в Україні війна", — розповів військовий.
Після повернення в Україну Василь служив у роті охорони другого відділу Мукачівського РТЦК та СП. Опісля — його відрядили до 24 окремої механізованої бригади.
"Перші спогади в зоні бойових дій – це страх який швидко змінився на лють і бажання захищати свою землю. Наприкінці червня підрозділ нашого героя потрапив у оточення і Василь потрапив у полон. Кадирівські найманці думали, що Василь боєць іноземного легіону, бо його прізвище для них було незвичним. Закарпатець згадує, що страшне в полоні – це відсутність інформації про реальний стан речей. Ворог маніпулював інформацією й надавав неправдиві "новини", — йдеться у дописі територіального центру комплектування.
1 грудня 2022 року Василя з іншими 49 військовослужбовцями повернули з полону на територію України. Згодом закарпатець перебував на двотижневій психологічній реабілітації.
25 грудня чоловік повернувся до рідного міста Свалява, де зустрівся з сім'єю, побратимами з роти охорони та друзями. Наступного дня Василь повернувся до служби у роті охорони одного з відділів Мукачівського територіального центру комплектування.
Усього за період бойових дій військовий отримав три контузії та одне вогнепальне поранення. Василь Фагараші каже: "Краще носити важкі обладунки воїна, ніж легкий нашийник раба".
До теми
- «У перші дні війни ворог мав величезну перевагу, в багато десятків разів…» Історія бійця 128 бригади Кирила
- “Я без своїх дівчат життя не уявляю”: як сім’ї на Закарпатті стають усиновлювачами під час війни
- Грант у 500 000 грн для дружини ветерана: історія успіху підприємиці з Ужгорода
- «Мені 53 роки, я колишній начальник карного розшуку, капітан міліції. У обох моїх очах штучні кришталики, але я пішов у бойову бригаду…» Історія бійця 128-ї бригади
- Рентген для меча: що показали дослідження старовинного експонату в ужгородському замку?
- 10 книжкових подарунків із Закарпаття: чому на них варто зупинити свій вибір
- "Я відкопав цього військовослужбовця і ми продовжили далі бій": історія прикордонника Андрія Яворини
- «Я повернувся в Україну не для того, щоб сидіти в тилу, тому не роздумував». Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- "Я щодня чекаю сина додому": спогади матері мукачівського Захисника
- Як варять бограч у закарпатській 128-ій бригаді
- “Спостерігаємо значне збільшення заяв від вступників” – ректор УжНУ Володимир Смоланка про проміжні результати вступної кампанії 2025
- “Пам’ятайте, що за кожним ветераном чи ветеранкою стоїть унікальний і складний досвід ”, - психологиня Людмила Балецька
- «По нас і «Гради» працювали, і ствольна артилерія, і танки, і вертушки…» Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- Віктор Суліма (Грузин): «Мрію відкрити невеличкий туристичний комплекс десь у мальовничому селі»
- «Відвертість» Михайла Дороговича: відомий фотограф презентував перше видання своїх робіт
- "Найлегше – це керувати дроном, а найважче – розібратися в цих всіх лініях, радіохвилях": історія 19-річної пілотки БПЛА
- Десантник «Шакал» із Вовкового
- Сонячний годинник Ужгорода і його особливий час
- «Більше пів року я прожив у російській окупації, у мене майже вся сім’я в ЗСУ, тому навіть не думаю, щоб «косити» чи піти в СЗЧ…» Історія бійця 128 бригади Вадима
- «Я бачила, як потрібна була кров»: історія донорства Діани Товстун після пекла Маріуполя
До цієї новини немає коментарів