"Страх змінився на лють": історія військового закарпатця Василя Фагараші, якого взимку повернули з полону росіян

Військовий із Закарпаття Василь Фагараші упродовж шести місяців був у полоні росіян. Зараз служить у роті охорони другого відділу Мукачівського РТЦК та СП. Історію бійця розповіли на сторінці територіального центру комплектування у Facebook.
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Василь Фагараші повернувся в Україну у березні із заробітків за кордоном.
"Війна мене застала в Чехії і я не зміг залишатись за кордоном, коли в Україні війна", — розповів військовий.
Після повернення в Україну Василь служив у роті охорони другого відділу Мукачівського РТЦК та СП. Опісля — його відрядили до 24 окремої механізованої бригади.
"Перші спогади в зоні бойових дій – це страх який швидко змінився на лють і бажання захищати свою землю. Наприкінці червня підрозділ нашого героя потрапив у оточення і Василь потрапив у полон. Кадирівські найманці думали, що Василь боєць іноземного легіону, бо його прізвище для них було незвичним. Закарпатець згадує, що страшне в полоні – це відсутність інформації про реальний стан речей. Ворог маніпулював інформацією й надавав неправдиві "новини", — йдеться у дописі територіального центру комплектування.
1 грудня 2022 року Василя з іншими 49 військовослужбовцями повернули з полону на територію України. Згодом закарпатець перебував на двотижневій психологічній реабілітації.
25 грудня чоловік повернувся до рідного міста Свалява, де зустрівся з сім'єю, побратимами з роти охорони та друзями. Наступного дня Василь повернувся до служби у роті охорони одного з відділів Мукачівського територіального центру комплектування.
Усього за період бойових дій військовий отримав три контузії та одне вогнепальне поранення. Василь Фагараші каже: "Краще носити важкі обладунки воїна, ніж легкий нашийник раба".
До теми
- Чому військові люблять котиків? Володя Попович «Котик»
- Герої без зброї: сапер Сергій Бабич про повернення на службу, складні виїзди та дружбу з ПОМкою
- Навички на рівні рефлексів: як готують гвардійців до завдань на фронті
- Закарпаття в експедиціях, архівах і на плівці: історія американського історика Джона Свонсона
- «Мені 24 роки, і в мене троє дітей, молодшому сину всього 2 місяці. Але я не думаю звільнятися…» Історія бійця 128-ї бригади Андрія
- Від Сколе до Мукачева: унікальна веломандрівка 1912 року очима Рудольфа Вацека
- Як Вуйко, Грузин та Директор почали ветеранський бізнес і вижили
- "Парцели" Йосипа Архія: видано неопубліковані твори письменника
- "Суспільство досі далеке від війни": історія Василя Іванського, ветерана з Ужгорода, який втратив ногу, але не силу духу
- «Ми всі тут для того, щоб наші діти не воювали…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- Штурмовик із Руських Комарівців. Сержант Тарас Гурніш посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеню
- Частинка Луганщини у Сваляві. Підтримати своїх і знайти можливості для інших
- Герої без зброї: психологиня ДСНС Закарпаття Каріна Фаньо про світло у темряві, важливість професії і силу бути поруч
- «Коли почалася повномасштабка, мені було 55. Але я пояснив своїм рідним, що на порозі рідної хати не зможу їх захистити, і пішов у ЗСУ…» Історія бійця 128-ї бригади Миколи
- Таємниця Клари Буткаї: камінь в Ужгородському замку зберігає зворушливу історію XVII століття
- Рятувальник Олександр Брайловський про те, як не зламатися там, де світ валиться під ногами
- “Мрію, що колись повернуся додому – в український Маріуполь”: перша повернута з окупації дівчинка Кіра Обединська в Ужгороді
- «Ворожий дрон вдарив у задню частину САУ, але вибухівка відлетіла вбік і не здетонувала – ось, що значить бойова удача!..» Історія бійця 128 бригади «Маестро»
- Військова Наталія Зотова: "Коли ТЦК перевищує повноваження це треба розслідувати. Але, якщо жінки перекинули машину ТЦК, на це треба теж реагувати відповідно"
- Замки Закарпаття – в новій експозиції обласного краєзнавчого музею
До цієї новини немає коментарів