В Ужгороді – мистецька резиденція народної хореографії імені Клари Балог

Понад пів тисячі дітей із різних куточків України приїхали в Ужгород на «Мистецьку резиденцію народної хореографії ім. Клари Балог», відкриття якої відбулося напередодні ввечері, - інформує Ужгородська міська рада.
Організатори – ГО «Яскрава країна». Цьогоріч до проєкту долучилися 20 хореографічних колективів із Києва, Львова, Трускавця, Івано-Франківська, Рівного і Рівненської області, Хмельницького, Кропивницького, а також Вінницької та Закарпатської областей. Спікери резиденції та члени журі – провідні діячі хореографічного мистецтва, викладачі вищих навчальних закладів мистецької освіти та артисти Національного заслуженого академічного ансамблю танцю України ім.Павла Вірського. Міський голова Ужгорода Богдан Андріїв подякував організаторам і учасникам за таку ініціативу, спрямовану найперше на підтримку культурної спадщини видатної закарпатської балетмейстерки Клари Балог, а також для покращення хореографічної майстерності талановитої молоді, вручив подяки Ужгородської міської ради керівникам колективів, побажав гостям приємного перебування в обласному центрі Закарпаття, насолоди красою сакур.
Заслужений академічний Закарпатський народний хор на сцені обласної філармонії подарував глядачам відомі вокально-хореографічні номери за постановками Клари Балог, яка працювала в цьому колективі, показали й архівні відеоматеріали про видатну балетмейстерку. Мистецьку резиденцію проводять у співпраці із Закарпатським народним хором та обласним центром дитячої та юнацької творчості «ПАДІЮН»».
Протягом вихідних у програмі – майстер-класи і лекції від членів журі для керівників та учасників хореографічних колективів, а також гала-концерт.
До теми
- «На позиції мені не потрібен боєць, котрий нічого не боїться, бо він перший загине. І боягуз не потрібен…» Історія бійця 128 бригади Анатолія
- Пекар, який став мінометником. Історія бійця 156-ї окремої механізованої бригади з позивним «Мадяр»
- Заради доньки: історія прикордонника Олександра Товта
- Василь Мирявчик: «Я би хотів, щоб люди були добрішими до людей із інвалідністю»
- «Я захищаю свою сім’ю, щоб жодна падла не прийшла й не сказала, що мій будинок уже його…» Історія бійця 128-ї бригади Михайла
- Закарпатська міфологія на картах таро: як художниця з Ужгорода популяризує український фольклор за кордоном
- Гідні умови праці й зарплата, як у сусідів із ЄС: підготувати й утримати фахівців
- «Хочу знову підіймати український прапор на змаганнях — як в Україні, так і за її межами». Боєць стрілецького батальйону поліціії на псевдо Слон
- "Синевирське диво" під час війни. Як правильно зробити бізнес на вівцях, а репутацію - на ефективному керівництві
- Як ветеранам повернутися до цивільного життя й роботи: досвід Семена Махліна
- Декомпресія в горах: як закарпатські гвардійці відновлюють сили після фронту
- Олександра Козоріз: "Слово, до якого підходиш навшпиньки, віддячить рясно"
- «В дитинстві я лазив на стрімкі скелі за едельвейсами, а тепер ношу едельвейс на шевроні нашої бригади…» Історія Степана, бійця 128-ї бригади
- Археологи завершили розкопки у Мукачівському замку "Паланок". Знайшли унікальні артефакти (ФОТО, ВІДЕО)
- Меблі лікаря Новака, старовинні медичні інструменти та шеврони: експонати Музею історії Закарпатської обллікарні
- Історія однієї картини: «Верховинське село» Антона Кашшая
- IT-кластер Закарпаття: три роки розвитку, стійкості та інновацій
- «У мене дома молодший брат, йому 6 років. Я воюю за нього…» Історія Артема, бійця 128-ї бригади
- "Провина євреїв була лише в тому, що вони євреї": історія порятунку єврейського хлопчика на Закарпатті під час Голокосту
- «Собака для ветерана»: історія Дмитра та його улюбленця Блека
До цієї новини немає коментарів