Закарпатська спадкова майстриня з лозоплетіння створює вироби на Хмельниччині

Марія Дівинець 36 років створює вироби з лози. Свої знання, каже, перейняла в дитинстві від бабусі в рідному селі Іза Закарпатської області. Нині майстриня живе і творить на Хмельниччині.

Процес перетворення лози на декоративний кошик бачила команда Суспільного Хмельницький.

«Мені було вісім років, коли мене бабуся навчила кошики в'язати».

Марія Дівинець – спадкова майстриня з лозоплетіння. З лозою, каже, працює 36 років і за цей час втратила лік виробам, які сплела. Свої знання вона здобула в рідному селі Іза Закарпатської області, де споконвіку робили вироби з лози. Як популяризували ремесло, знає із переказів бабусі.

"Якось забрів до нас чоловік, який умів це робити. І коли він це робив потайки від усіх, були такі люди, які підглядали за ним у щілинку. Отак один, другий, третій і навчилися, а потім пішло вдосконалення", – розповідає Марія.

За словами майстрині, лозу потрібно мочити, тоді вона стає еластичною та краще піддається у процесі роботи. Суспільне Хмельницький

Майстриня готується до створення декоративного кошика. Для цього, каже, їй потрібна лоза, вода і кілька інструментів – ніж, секатор і шило. Майстриня бере завчасно виготовлену основу для майбутнього виробу і розпочинає плетіння. Лозу, каже, потрібно мочити, щоб вона була мокра, еластична, і краще піддавалася у процесі роботи.

Для виробу жінка використовує кілька видів лози природних кольорів: "Це весняна лоза, її заготовляють, коли на деревах з’являються листочки і квіти. Це варена лоза, вона заготовляється восени, коли вже лист спаде з верби".

Далі майстриня сортує лозу за довжиною. Каже, більша знадобиться для того, щоб було краще заплітати: "Дивимося, чи вона ніде не сплющена, щоб потім не міняти в напівготовому виробі".

Посортовану лозу Марія Дівинець виплітає навколо основи. За лічені хвилини майстриня показує кругле дно майбутнього декоративного кошика та прибирає все зайве. Потім загострює лозу ножем, щоб легше було працювати з нею: "Тепер ми будемо робити красу. Щоб нам відтіняло, ставимо два білих і один кремовий, згинаємо під основою, тому що нам треба буде робити, як тарілочку".

Майстриня закріплює лозу в основі. За потреби змочує матеріал, який швидко пересихає на свіжому повітрі, та виплітає лозою мереживо. Коли плетіння готове, Марія Дівинець прибирає все зайве, вирівнює візерунок і надає виробу форму. На завершення майстриня робить на основі вінок.

У кожен виріб, каже жінка, вона вкладає душу і найкращі побажання тому, хто ним користуватиметься.

Суспільне Хмельницький