В Ужгороді презентували фільм-портрет про художника Юрія Дикуна

«Цей фільм – спогади, до яких можна повертатися , переглядати, як казку», - так характеризує туризмознавець Олександр Коваль документальний фільм про ужгородського художника Юрія Дикуна,  який презентували в Ужгородському прес-клубі.

Документальний фільм–портрет під назвою «Вистава продовжується…» є авторським проєктом фотохудожника Михайла Дороговича. Головним героєм стрічки є художник, викладач Ужгородського коледжу мистецтв ім. А. Ерделі Юрій Дикун.

Михайло Дорогович – фотохудожник, автор фотопроєктів «Відомі та цікаві особистості Закарпаття» (2021 - 2022) та «Культурний етнос Закарпаття» (2022), лауреат і переможець багатьох всесвітньовідомих фотоконкурсів; документального фільму-портрету «Сповідь художника. Іван Бровді» (2022).

Автор зізнається, що хотів показати життя неординарної й непублічної особистості через призму інтерв’ю. У фільмі –одкровенні й про Музу художника, життя якої обірвалося раптово й трагічно, його французький період життя та подорож до Іспанії, про живопис на склі, про друзів –скрипаля й ботаніка, про ворону Мону, а також про любов художника до вина та виноробство. Зйомки фільму відбувалися в містичному будинку, де мешкає митець.

Як відзначив під час презентації керівник Турінфоцентру Закарпаття Олександр Коваль, дуже часто, коли ми чуємо прізвище художника, можемо замислюватися, хто він?

«І цей фільм презентує нам Юрія Дикуна публічного. Фільм про позитив, спогади про те, як було, про ті цінності, які не минають, - каже туризмознавець. - Він завжди говорить про те, що він не так, як всі, творить. І так: його твори справді такі, що запам’ятовуються, неординарні, особливі».

Фільм глибоко філософський і змусить замислитися багатьох.

На думку Коваля, цей фільм доповнює творчість митця.

«Як пазл складається для розуміння людини, митця, діяча, який десь іноді через свою вихованість не може сказати в публічній площині те, що думає, - додає О. Коваль. - Цей фільм – спогади, до яких можна повертатися, переглядати, він як казка».

Михайло Дорогович повідомив, що фільм буде транслюватися на платформі Турінформу: https://tourinform.org.ua

«Хочеться окремо подякувати каналу М-студіо, бо вони були підтримкою, монтували фільм і для мене це було дуже важливо. Це великий об’єм роботи – змонтувати все, скласти», - додав фотохудожник.

Фільм розділений на кілька частин, і кожну буквально можна розбирати на цитати. Ось тільки частина з них – про Ужгород (цитати можуть бути не дослівними, краще переглянути фільм в оригіналі). Отже, Юрій Дикун:

«Я ностальгую  за старим містом, в якому я народився. Воно мене не покидає. Що залишилося від того міста? Стара бруківка, старі будинки, яких взяли й трішки забули. Ідеш старим містом – і йдеш наче в дитинстві. Знову топчеш тими ж ногами те ж каміння, якщо раніше ноги були маленькими, то тепер просто великі».

«Я люблю ранішнє місто, коли немає людей».

 «Дуже важко дивитися, що зґвалтували місто тут, зґвалтували – там, пооббивали ліпнину і так далі».  

«Губимо те, що є цінне, а цінності з’являються якісь несправжні».

«Ми ґвалтуємо свою культуру. Що ми лишимо дітям своїм? Новобудови? Вони нікому не цікаві. Треба цінувати історію свою – тоді ми будемо багаті».

«Ужгород дуже гарний і я його дуже люблю».

Наталія Петерварі,