374 угорськомовні мешканці Закарпаття служать у лавах ЗСУ, – Федір Шандор

Головною в обговоренні стала тема міжетнічної згуртованості, хоча учасники говорили і про виклики, які постали перед громадами Закарпаття у зв’язку з війною, міграцією населення, зважаючи на поліетнічність області. Ініціював захід Національний інститут стратегічних досліджень. Володимир Химинець, завідувач сектору досліджень Західного регіону НІСД, д.е.н., професор, пояснив, що багато представників етнічних спільнот (включно угорців) на фронті захищають Україну від ворога, багато допомагають і волонтерять.

Є чимало освітніх та мистецьких ініціатив, які в умовах війни ініціювали етнічні спільноти у відповідь на гуманітарні виклики. Тому до участі у круглому столі запросили експертів різних галузей, які водночас активно комунікують з колегами в Угорщині.

Війна, погіршення соціально-економічного статуту в громадах, великої кількості ВПО в регіоні не порушили згуртованість регіону, – вважає Мирослава Лендьел, проректор УжНУ з науково-педагогічної роботи, доктор політичних наук, професорка.

“Водночас наша область, як і більшість в Україні, демонструє ознаки регіону, який не може загрожувати національній безпеці. Це те, що стало неочікувано для агресора на початку вторгнення… і те, що нам вдалося досягти завдяки соціальній ситуації яка є на Закарпатті. Цей феномен треба досліджувати», – сказала вона.

Федір Шандор, завідувач кафедри соціології та соціальної роботи УжНУ, д.ф.н., професор, який зараз служить у ЗСУ, теж приєднався до обговорень, щоправда онлайн. З його слів, у складі всіх бригад служить 374 угорськомовні мешканці Закарпатської області, а це 11,2% від загальної кількості кількості усіх вихідців із області у ЗСУ. На жаль, 27 закарпатських угорців загинуло.

“Словаччина, Греція, Болгарія – в цих країнах найвищий відсоток неприхильності до ідеї підтримки України. Але цікава соціологічна тенденція, це – найменш урбанізовані країни Європи. Тобто, де більшість жителів живе в сільській місцевості, там легше піддаються маніпуляції російського телебачення. Тому, як не дивно, найбільше антиукраїнських позицій у Східній Словаччині, і найгірше ставлення до українців у східних регіонах Польщі, північній Румунії. – каже Федір Шандор. – І водночас Угорщина, де за останніми дослідженнями, 64% населення ставиться до нас позитивно. Щодо уряду, то він не репрезентує громадську думки своєї країни”.

На круглому столі також говорили про громадську активність, освітні та мистецькі ініціативи етнічних спільнот, зокрема, угорської, а також про релігійні аспекти згуртованості поліетнічного Закарпаття.

Varosh