“Гуцульський борщ для ЗСУ” готують на Рахівщині (ФОТО)

“Команда нараховує понад 50 осіб, серед них переважно жінки. Місцеві підприємці також надають величезну допомогу – продуктами, коштами, доставкою”, — йдеться в дописі.

— Все починалося з одного вакууматора, десь у квітні минулого року, знайомі з Чехії закупили нам ще кілька і так нам стало легше працювати, — розповіла Varosh Оксана Куранян, працівниця Карпатського біосферного заповідника. — Відтоді процес пішов активно: сушимо, вакуумуємо, відправляємо.
Почала робити сухі борщі Наталя Шітив з Ясіня, жінки поділилися продуктами, приготували і спробували запарити готову суміш, скуштували і відтак почали готувати суміш для хлопців на фронті. Спочатку купували продукти за власний кошт, далі вже поступово з’явилися донати, до справи долучаються підприємці.
— Проводили ми акції по школах сільських Рахівського району, “Принеси продукт для борща — зігрій воїна”, — розповіла жінка. — Це нам дуже допомогло в роботі. Зараз у нас проблема з капустою, бо молода дорога, а старої вже нема.
“Гуцульський борщ для ЗСУ” готують у пакетах, розрахованих на 4 осіб, на 8 та на 12. Зі слів Оксани Куранян, борщ пакують у два пакети — пакет із борщовою сумішшю і пакет з буряком, картоплею та м’ясом. До кожного сформованого комплекту додається ще окремо томатна паста.


— Спочатку запарюється суміш, а потім до неї додається бурячок, морква, картопля, м’ясо і спеції, — пояснила вона. — Але за відгуками вже знаємо, що найбільш “ходовий” варіант — на 4 порції. Ми інколи пакуємо і двічі на тиждень, стараємося, щоб завжди були в запасі в нас готові набори, які швидко можна завантажити і відіслати. Буває. що й через інтернет звертаються і просять ящик борщу. В основному надсилаємо 101-й, 128-й, але не відмовляємо нікому.
До команди постійно долучаються нові й нові люди: діти й дорослі, місцеві мешканці та переселенці.
Varosh,
Фото зі сторінки Оксани Куранян та Карпатського біосферного заповідника у Фейсбуці
До теми
- Вирощує овочі й волонтерить із дружиною: як ветеран Сергій Івашутич вчиться жити після поранень
- Підступний і безсимптомний: лікар-хірург, онколог Олександр Зеленський розповів, як вчасно розпізнати рак нирки
- «Бограч-index» – червень 2026: за місяць ціни за продукти змінилися на -7,1 %
- "На війні найчастіше помирають саме через втрату крові", — почесний донор, військовослужбовець Олексій Пацюк
- "Мистецтво як стратегія стійкості": закарпатка проводить арттерапію для військовослужбовців та їхніх родин
- Як у закарпатському санаторії «Малятко» оздоровлюються діти з прифронтових регіонів
- "Люди йдуть в театр за емоціями — ми їм це даруємо", — Рудольф Дзуринець
- Понад 50 донацій заради порятунку життів: історія почесної донорки із Чопського прикордонного загону
- «Якою є війна зсередини і що змінилося в Ужгороді»: відверта розмова з Владиславом Товтином
- Говерла за спиною, далі – Румунія: охорона кордону високо в горах
- Міжнародний день рисі: що загрожує одному з найрідкісніших і найпотаємніших хижаків України
- Інклюзія — це про гідність: Ольга Принцовська про власний досвід та зміни у суспільстві
- Собаку чи кота можуть забрати: за які порушення власникам тварин загрожує штраф до 5 тисяч гривень
- На Закарпаття на відпочинок приїхали понад 240 дітей із трьох областей у межах проєкту "Карпатська зміна"
- Коли турбота дає результати: як олені у центрі «Квасовець» обжили новий басейн
- Цікаві факти про водні ресурси: геотермальні води Ужгорода
- Мар’яна Нейметі: «Ніхто зверху рядків не диктує, в нього є важливіші клопоти»
- Нюх, якому неможливо завадити: історія тандему прикордонника Олексія та його службового собаки
- Малюнки, екопоказ і сортування відходів: як в Ужгороді відзначили День охорони довкілля
- Ціни на продукти влітку: чого чекати українцям

До цієї новини немає коментарів