Прикордонник Вадим Гджега: "Раніше думав, що знаю межу витривалості. Тепер розумію – вона значно далі"

До повномасштабного вторгнення Вадим Гджега працював анестезіологом у сучасній клініці в Словаччині. Білий халат, новітнє обладнання, чіткий професійний шлях, життя, яке планувалося наперед. Межа витривалості тоді здавалася буденною: втома після чергування чи складний пацієнт.
24 лютого 2022 року все змінилося. Вадим одразу повернувся в Україну, щоб стати на захист країни – іншого шляху не уявляв. Спочатку пішов у 128-му окрему гірськоштурмову Закарпатську бригаду, але там йому відмовили через брак досвіду та молодий вік – на той час Вадиму було 24. Далі хлопцю відмовили ще у кількох військових частинах. Зрештою він добровольцем доєднався до Мукачівського прикордонного загону. Медичний фах свідомо приховав: хотів бути не в тилу, а там, де найважче, де його досвід допомагатиме рятувати побратимів.
Псевдо Хірург Вадиму дісталося у «червоній зоні». Географія боїв захисника розпочалася з північно-східного напрямку.
Лиман, Борова, Харківщина, Сватове, Луганщина – розвідка в тилу ворога, заведення штурмових груп, евакуація поранених під вогнем. Коли евакуювати не вдавалося, а побратим стікав кров’ю, Вадим «голими» руками витягував осколки, зупиняв кровотечу – давав шанс на життя без інструментів і наркозу. Кожен врятований та той, кого врятувати не вдалося ставали для Хірурга новою межею, яку доводилося долати знову і знову.
Він рятував інших, а війна поступово позбавляла його ілюзій про існування меж витривалості.
А потім війна прийшла за ним самим. Під час одного з бойових завдань ворожий скид влучив прямо у нього та його напарника. Відтоді у тілі прикордонника залишалося 22 осколки. Лікарі не ризикнули їх витягти.
Вадим майже не відчуває правої ноги. Біль та наслідки кількох контузій стали постійними супутниками, а шрами та кульгавість – видимими ознаками бойового досвіду. Сьогодні він продовжує служити в Мукачівському загоні.
«Я змінився. Раніше думав, що знаю межу витривалості. Тепер розумію –вона значно далі. Я ще глибше усвідомив крихкість життя. Уламки в тілі це не лише щоденне нагадування про війну, але й про те, що я живий. Так, я інший. Але не зламаний. У мене тепер ще більше планів на майбутнє, більше впевненості, що мені вдасться втілити у життя усе задумане».
Прикордонник мріє про власний бізнес, до розвитку якого планує залучати тих, з ким боронив країну від ворога.
Вадим – один з нас.
Війна змінює зсередини, ці зміни не завжди видно зовні, але вони глибокі.
Ми не зламалися, ми адаптувалися. Ми досі є собою. Але ми вже інші.
Вадим носить у собі уламки війни і силу, яка народилася з них.
Разом з ним – мільйони «інших нас». Саме ці зміни формують Україну сьогодні.
Історія опублікована в межах інформаційної кампанії МВС «Інші ми», що присвячена глибокій внутрішній трансформації кожного за роки війни. Через особисті історії ми розповідаємо про спільний досвід і силу, що безповоротно змінили українське суспільство.
До теми
- Ради ВПО: інструмент впливу чи формальність
- Пече органічний хліб та мріє про власну пекарню: історія переселенки Ірини Стасенко, яка почала нове життя на Закарпатті
- Музейний лекторій: русалки, мавки, повітрулі, потерчата у світогляді закарпатців
- Великдень в Ужгороді: як освячували кошики в храмах міста
- “Смугасте поповнення”: у Карпатах зняли цілу родину диких кабанів у нічному лісі (відео)
- Богдан Андріїв: "Світло Воскресіння Христового – наша віра і сила"
- Великдень на Закарпатті 100 років тому: фото та традиції предків (ФОТО)
- Церква Успіння у Новоселиці — найкраще фото Закарпаття у конкурсі «Вікі любить пам’ятки-2025»
- Тромб, який міг коштувати життя: як закарпатські лікарі рятують захисницю України
- Лікар-стоматолог Олег Орос лікує безкоштовно зуби ветеранам війни та військовим
- ТОП-10 закарпатських екскурсій
- Як чарівники із Благодійної організації "Знак надії" перетворюють переселенців на магів
- «Мав бронь, але пішов на фронт: історія 51-річного військового 128-ї бригади, який став піхотинцем»
- Напередодні Великодня Закарпастький осередок ГО «Захист держави» провів атмосферний мистецький майстер-клас із живопису у Старому Селі
- Писанки, паска й обряди: особливості Великодня на Закарпатті
- Як святкували Великдень на Закарпатті: традиції та вірування
- Чому у 2026 році Великдень святкують у різні дні та чи можлива спільна дата
- Народні традиції, що лікують: на Закарпатті Захисники виготовляли великодні елементи декору
- Ужгород готується до піку цвітіння сакур
- Шовдар, паски й плетені кошики: скільки коштує зібрати великодній набір в Ужгороді

До цієї новини немає коментарів