"Я воюю насамперед за своїх синів, за їхнє майбутнє". Історія військового 128-ї бригади
Ігор родом із Рівненщини й до війни працював будівельником. 15 років зі своєю бригадою будував з нуля під ключ приватні будинки в Києві, займався ремонтом квартир. А восени 2022-го, отримавши повістку, потрапив у артилерійський підрозділ 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади.
– Мої перші бойові виїзди почалися, коли бригада воювала в Соледарі, – розповідає Ігор. – Зізнаюся, було страшно – мене поставили командиром гармати, а бойового досвіду як такого ще не було. Я чув вибухи, але не розрізняв виходи й приходи, не розумів по звуку, чи ворожий вихід «мій» (тобто, летить у мене й треба ховатися) чи «чужий». Це розуміння приходить тільки з часом під час реальних бойових дій. Тому на самому початку я попросився подивитися, як воюють досвідчені артилеристи, а потім став працювати сам. Так поступово й наловчився стріляти.
Ігор зі своїм розрахунком неодноразово потрапляв у небезпечні ситуації.
– Були випадки, коли ворожі снаряди вибухали за десять метрів, але ми всі вціліли, бо були добре укріплені. На одній бойовій позиції нас накривали так інтенсивно, що чотири дні неможливо було голову висунути з укриття, – і артою, і дронами, навіть три ракети прилетіли. Нашу заховану під мостом «дівчинку» (так артилеристи називають причепну гармату Д-20) виявили з ворожого дрона й робили все, щоб її знищити. У сам міст неодноразово прилітало, але «дівчинка» вціліла, її навіть не подряпало.
Натомість самі артилеристи мають на своєму рахунку багато влучних пострілів.
– Найбільша радість, коли стріляєш першим пристрілочним, а другим влучаєш прямо в ціль або дуже близько від неї, – продовжує Ігор. – І навіть якщо пошкодив гусеницю на ворожій техніці, знерухомив її, це вже великий плюс. Таких випадків у нас дуже багато. Ми не можемо бачити ефективність своєї стрільби на власні очі, бо гармата стоїть на віддалі 10 кілометрів і більше, але відео найкращих пострілів нам пізніше скидають аеророзвідники, які все бачать із дронів і коригують наш вогонь. Бачити ці кадри – велике задоволення. А от коли не вистачає снарядів і не можеш прикрити піхоту, яка на передку, почуваєшся наче зі зв’язаними руками.
Дома на Рівненщині Ігоря чекають двоє синів, вони постійно на зв’язку з батьком. Саме заради них у першу чергу й воює артилерист.
– Я й не думав ховатися по закордонах чи уникати армії, як тільки прийшла повістка, пішов у ЗСУ. Не хочу, щоб в Україну прийшов «русскій мір», тому й знаходжуся тут. Воюю насамперед за своїх синів, за їхнє майбутнє…
-->
До теми
- Стало відомо, які країни Європи скорочують допомогу біженцям з Україні
- "Мрію, щоб ворог розбив "Іскандером" за 3 млн доларів саме наш Patriot", – розробник муляжів Михайло Роман
- Планували перепливати Тису: прикордонники затримали чергових ухилянтів
- "Дрони помсти": рідні та друзі полеглого захисника Данила Богуславського передали безпілотники для ЗСУ
- В Ужгороді презентували видання «Августин Волошин: шлях у безсмертя»
- Учителі Закарпаття проходять сертифікацію: експерти з усієї України оцінюють їхню майстерність
- Війна і регіональна журналістика: закарпатські медійники взяли участь в опитуванні щодо розбудови толерантного інформаційного простору
- Андрій «Бродяга» Ткачук: «Не є чимось героїчним втопитися в Тисі…»
- «Бограч-index» – квітень 2024: за місяць продукти подешевшали на 1,2%
- Альпіністка із Закарпаття Ірина Галай підкорила одну з найнебезпечніших гір у світі Аннапурну
- Працівники Центру культури провели майстер-клас у «Дорозі життя»
- Закарпатські гвардійці-вогнеборці відточують вміння гасити пожежі
- Повернення до життя: навіщо відновлювати річки і чи це взагалі можливо?
- Уродженець Закарпаття, який захищав Маріуполь, отримав квартиру
- Медики обласної клінічної лікарні консультуватимуть військових разом із американськими колегами
- В Ужгороді у замку пластуни відзначили 112-річчя першої присяги
- Рятує життя на фронті: історія патрульної поліцейської з Ужгорода Марії Семенюк
- Нова шахрайська схема: зловмисники обіцяють українцям швидке оформлення паспорта
- ТОП-10 закарпатських кондитерських. «Закарпаття - солодке серце України»
- «Бограч-index» – квітень 2024: за місяць продукти подешевшали на 1,2%
До цієї новини немає коментарів