Гвардійці-закарпатці, повернувшись з фронту, проходять психологічну реабілітацію

Весь час з гвардійцями працюють психологи. Вони не лише організовують відпочинок для військовослужбовців, але і вивчають морально-психологічний стан людей, які щойно повернулись з передової.
«Особливість декомпресії в тому, що її проводять одразу по прибуттю бійців з зони виконання бойових завдань. Ще декілька днів тому вони перебували на передовій, а тепер – посеред тихого лісу. Саме під час такої різкої зміни ми і вивчаємо, наскільки сильними можуть бути психологічні зміни. Або навпаки – ми помічаємо, що психіка людини стійка, і подальша більш складна реабілітація непотрібна», – розповідає старший офіцер відділення психологічного забезпечення закарпатського підрозділу НГУ Анастасія Андрущенко.
Ще пару днів тому закарпатські гвардійці відбивали штурми росіян на Донеччині. Сьогодні вони грають у бадмінтон і волейбол, купаються у гірській річці, створюють картини, дивляться легкі кінофільми та спілкуються у безпечній атмосфері.
«В рамках декомпресії ми проводимо з бійцями дебрифінг. Це така форма, де бійці можуть поділитись тим, що їх найбільше турбує. Також ми проводимо біосугестивну терапію. Вона націлена на корекцію таких проблем, як стрес, внутрішнє напруження, втома, безсоння тощо. Також для визначення рівня травматизації ми проводимо консультування за протоколом TRiM. Це система підтримки, яка заснована за принципом «рівний рівному». Вона базується на «активному моніторингу», уважному спостереженні за бійцями, які зазнали або могли стати свідками травматичної події», – розповіла начальниця відділення психологічного забезпечення закарпатського підрозділу НГУ Наталія Мацинятин.
По завершенню декомпресії всі бійці отримали відпустку і змогли відновити сили у колі рідних та близьких. Спеціалісти кажуть, що це також є одним з ефективних етапів відновлення після виконання бойових завдань. Реабілітація військовослужбовців, зазначають психологи, дуже необхідна, адже боротьба з незалежність України триває, і всім знадобляться сили, аби відстояти нашу країну.
До теми
- 10 книжкових подарунків із Закарпаття: чому на них варто зупинити свій вибір
- "Я відкопав цього військовослужбовця і ми продовжили далі бій": історія прикордонника Андрія Яворини
- «Я повернувся в Україну не для того, щоб сидіти в тилу, тому не роздумував». Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- "Я щодня чекаю сина додому": спогади матері мукачівського Захисника
- Як варять бограч у закарпатській 128-ій бригаді
- “Спостерігаємо значне збільшення заяв від вступників” – ректор УжНУ Володимир Смоланка про проміжні результати вступної кампанії 2025
- “Пам’ятайте, що за кожним ветераном чи ветеранкою стоїть унікальний і складний досвід ”, - психологиня Людмила Балецька
- «По нас і «Гради» працювали, і ствольна артилерія, і танки, і вертушки…» Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- Віктор Суліма (Грузин): «Мрію відкрити невеличкий туристичний комплекс десь у мальовничому селі»
- «Відвертість» Михайла Дороговича: відомий фотограф презентував перше видання своїх робіт
- "Найлегше – це керувати дроном, а найважче – розібратися в цих всіх лініях, радіохвилях": історія 19-річної пілотки БПЛА
- Десантник «Шакал» із Вовкового
- Сонячний годинник Ужгорода і його особливий час
- «Більше пів року я прожив у російській окупації, у мене майже вся сім’я в ЗСУ, тому навіть не думаю, щоб «косити» чи піти в СЗЧ…» Історія бійця 128 бригади Вадима
- «Я бачила, як потрібна була кров»: історія донорства Діани Товстун після пекла Маріуполя
- Герої без зброї: начальник караулу Володимир Штимак про дитячу мрію, яка здійснилась, та виїзди на межі життя
- «152 мм смерті за 15 метрів»: як пікап урятував життя артилериста з Ужгорода
- Станцювати чардаш, побачити клявзи й потрапити під полонинську грозу. Туристична подорож Закарпаттям століття тому
- Освіта на дві країни: чи повернуться до закарпатських шкіл учні, які під час війни виїхали за кордон
- Сергій Федака: «В мене одна ідея: встати і звідси піти». Останні розмови з легендарним істориком Ужгорода
До цієї новини немає коментарів