Гвардійці-закарпатці, повернувшись з фронту, проходять психологічну реабілітацію

Весь час з гвардійцями працюють психологи. Вони не лише організовують відпочинок для військовослужбовців, але і вивчають морально-психологічний стан людей, які щойно повернулись з передової.
«Особливість декомпресії в тому, що її проводять одразу по прибуттю бійців з зони виконання бойових завдань. Ще декілька днів тому вони перебували на передовій, а тепер – посеред тихого лісу. Саме під час такої різкої зміни ми і вивчаємо, наскільки сильними можуть бути психологічні зміни. Або навпаки – ми помічаємо, що психіка людини стійка, і подальша більш складна реабілітація непотрібна», – розповідає старший офіцер відділення психологічного забезпечення закарпатського підрозділу НГУ Анастасія Андрущенко.

Ще пару днів тому закарпатські гвардійці відбивали штурми росіян на Донеччині. Сьогодні вони грають у бадмінтон і волейбол, купаються у гірській річці, створюють картини, дивляться легкі кінофільми та спілкуються у безпечній атмосфері.

«В рамках декомпресії ми проводимо з бійцями дебрифінг. Це така форма, де бійці можуть поділитись тим, що їх найбільше турбує. Також ми проводимо біосугестивну терапію. Вона націлена на корекцію таких проблем, як стрес, внутрішнє напруження, втома, безсоння тощо. Також для визначення рівня травматизації ми проводимо консультування за протоколом TRiM. Це система підтримки, яка заснована за принципом «рівний рівному». Вона базується на «активному моніторингу», уважному спостереженні за бійцями, які зазнали або могли стати свідками травматичної події», – розповіла начальниця відділення психологічного забезпечення закарпатського підрозділу НГУ Наталія Мацинятин.

По завершенню декомпресії всі бійці отримали відпустку і змогли відновити сили у колі рідних та близьких. Спеціалісти кажуть, що це також є одним з ефективних етапів відновлення після виконання бойових завдань. Реабілітація військовослужбовців, зазначають психологи, дуже необхідна, адже боротьба з незалежність України триває, і всім знадобляться сили, аби відстояти нашу країну.



До теми
- Закарпатець на позивний «Трамп»: «Віддати Донбас? А як дивитися в очі дітям тих, хто там загинув?»
- Педагоги, якими пишається Закарпаття: шлях сертифікації та нові можливості
- Ужгород. Війна за 1000 кілометрів від фронту
- Розумом у Берліні, а серцем в Україні. Як вчителька з Ужгорода опанувала німецьку та вчить дітей у Берліні
- Інновації ужгородських науковців: як мікробіом допомагає діагностувати та попереджати посттравматичні розлади
- Поліцейський, що малює ікони: під час АТО долучився до лав Нацполіції, а в розпал війни відкрив виставку в закарпатському замку Сент-Міклош
- “Вірний завжди”: пам’яті морпіха Владислава Мельника з Луганщини, який знайшов місце останнього спокою на Закарпатті
- У Коритнянах створили осередок Пласту
- В Україні вшановують пам’ять жертв Голодоморів
- Тор та його людина. Історія кінолога Іллі та його чотирилапого «побратима»
- Дрон не лише зброя, а й засіб порятунку: історія бійця Національної гвардії України Романа
- Як у Мукачеві працює перший на Закарпатті крематорій для тварин
- Втрачений Ужгород: палац Штернберґера
- Стрільбище «Вояк»: навіщо цивільним навички стрільби
- На Закарпатті розробляють нову регіональну молодіжну програму
- “Наш дім там, де добре дітям”. Як Закарпаття стало прихистком для родин, що прийняли дітей
- 101 день на позиції – ужгородець Валерій «Шум» більше трьох місяців утримував позиції в зоні відповідальності підрозділу в Донецькій області
- «Спостерігати за ворогом із дрона – це одне, а зустріти віч-на-віч, коли бачиш його зіниці, – зовсім інше…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- Робочі будні пліч-о-пліч: як дівчата та хлопці у митній формі спільно працюють на кордоні з Євросоюзом
- Снайпер "Ярий". Молодший сержант Іван Яров переніс понад 30 операцій, але й далі влучно стріляє

До цієї новини немає коментарів