Гвардійці-закарпатці, повернувшись з фронту, проходять психологічну реабілітацію

Весь час з гвардійцями працюють психологи. Вони не лише організовують відпочинок для військовослужбовців, але і вивчають морально-психологічний стан людей, які щойно повернулись з передової.
«Особливість декомпресії в тому, що її проводять одразу по прибуттю бійців з зони виконання бойових завдань. Ще декілька днів тому вони перебували на передовій, а тепер – посеред тихого лісу. Саме під час такої різкої зміни ми і вивчаємо, наскільки сильними можуть бути психологічні зміни. Або навпаки – ми помічаємо, що психіка людини стійка, і подальша більш складна реабілітація непотрібна», – розповідає старший офіцер відділення психологічного забезпечення закарпатського підрозділу НГУ Анастасія Андрущенко.

Ще пару днів тому закарпатські гвардійці відбивали штурми росіян на Донеччині. Сьогодні вони грають у бадмінтон і волейбол, купаються у гірській річці, створюють картини, дивляться легкі кінофільми та спілкуються у безпечній атмосфері.

«В рамках декомпресії ми проводимо з бійцями дебрифінг. Це така форма, де бійці можуть поділитись тим, що їх найбільше турбує. Також ми проводимо біосугестивну терапію. Вона націлена на корекцію таких проблем, як стрес, внутрішнє напруження, втома, безсоння тощо. Також для визначення рівня травматизації ми проводимо консультування за протоколом TRiM. Це система підтримки, яка заснована за принципом «рівний рівному». Вона базується на «активному моніторингу», уважному спостереженні за бійцями, які зазнали або могли стати свідками травматичної події», – розповіла начальниця відділення психологічного забезпечення закарпатського підрозділу НГУ Наталія Мацинятин.

По завершенню декомпресії всі бійці отримали відпустку і змогли відновити сили у колі рідних та близьких. Спеціалісти кажуть, що це також є одним з ефективних етапів відновлення після виконання бойових завдань. Реабілітація військовослужбовців, зазначають психологи, дуже необхідна, адже боротьба з незалежність України триває, і всім знадобляться сили, аби відстояти нашу країну.



До теми
- Снайпер "Ярий". Молодший сержант Іван Яров переніс понад 30 операцій, але й далі влучно стріляє
- Чому військові люблять котиків? Олександр Шершун “Мер”
- «Із нашої родини воює шестеро чоловіків…» Історія бійця 128 бригади Руслана
- “Старіння” майстрів та унікальні техніки: як на Закарпатті рятують від забуття традиційні дерев’яні ремесла
- Звільнився з армії – і через місяць повернувся знов: історія військового зі 101 бригади ТрО Закарпаття
- "Я не вважаю це героїчним вчинком": ужгородка Крістіна Петрулич розповіла про нагороду "Герой-рятувальник року"
- Прикордонник «РЕМ». Василь Сідун із Дубрівки посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеню
- Ветеран із Ужгорода Віктор Суліма: від фронту до крафтового виробництва
- "Я зрозумів, що таке бойові виїзди після того, як нас обстріляв російський танк". Історія бійця 128 бригади Андрія
- «Кожна вагітність для нас — диво»: Ганна Палагусинець про програму лікування непліддя
- “Чудова десятка” закарпатської літератури, або що варто прочитати про наш край?
- Закарпатська академія мистецтв – осередок, де формують агентів культурних змін
- "Коли ти отримав зір повторно, ти дивишся на цей замилений світ інакше": інтерв'ю з ветераном війни Михайлом Філоненком
- Був художником – став військовим. Олег з Ужгорода навіть у війську продовжує творити
- «Та котра би жона пішла в полонину?» Про що говорять біля домашньої ватри вівчарі Хустщини, які зійшли після літування
- «Моїм рідним було б ганьба, якби я став ухилянтом…» Історія бійця 128 бригади Віталія
- Правова підтримка ветеранів: які питання найбільше турбують захисників після війни
- Змінити символи війни на обереги: ужгородський скульптор створює прикраси з гільз
- Вийшло третє доповнене видання "Ужгород відомий та невідомий"
- 94 дні, чотири пари взуття і майже 400 тисяч гривень: історія благодійного походу Артема Єрохіна

До цієї новини немає коментарів