Закарпатський мед зареєстрований як географічне зазначення

Заявку на отримання географічного зазначення подала Закарпатська спілка пасічників “Срібний край”, повідомляє ІР Office (Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій).

Разом із Херсонським кавуном ІР офіс зареєстрував таке географічне зазначення (ГЗ) як Мед Закарпаття/Закарпатський мед. Йдеться про мед, зібраний в межах Закарпатської області, яка знаходиться на південному заході України, у південній частині Карпатських гір.

Східною та північно-східною межею цієї географічної зони є природній рубіж – хребет Карпатських гір. На півдні географічна зона обмежена адміністративним кордоном з Румунією, на південному заході – з Угорщиною, на заході – зі Словаччиною.

Закарпатський мед – натуральний монофлорний або поліфлорний, квітковий або падевий мед, вироблений бджолами Карпатської породи (Apis mellifica carnica Ukraina carpatica) методом збору та переробки нектару оригінальної місцевої флори гір та передгір’я регіону Закарпаття.

Специфіка медів Закарпаття полягає в особливостях медоносної флори, яку відвідують бджоли протягом періоду цвітіння. Такий мед характеризується перш за все:

• кольором: від світло-бурштинового до темно-бурштинового,

• ароматом: сильним та довгим, типовим для місцевої флори Закарпаття, з нотками стиглих фруктів та пікантним післясмаком.

Залежно від медоносної флори, яка змінюється разом з висотою над рівнем моря та пір року, закарпатські меди належать до кількох груп. Серед них виділяють кілька типових місцевих монофлорних медів:

Меди, зібрані навесні:

– мед чорниці (яфин-мед);

– травневий збір.

Меди, зібрані влітку:

– закарпатський літній збір;

– високогірний збір;

– мед з гірської малини;

– мед іван-чаю.

Меди, зібрані восени:

– лісовий мед;

– мед гірчака сахалінського (мед Вейріха).

Купажі вищезазначених медів.

IP довідка: Географічне зазначення – найменування місця, що ідентифікує товар, який походить з певної географічної території та має особливу якість, репутацію чи інші характеристики, зумовлені головним чином цим місцем походження, і хоча б один з етапів виробництва якого (виготовлення (видобування) та/або переробка, та/або приготування) здійснюється на визначеній географічній території.

Приклади українських географічних зазначень: “Херсонський кавун”, “Мелітопольська черешня”, “Кролевецькі рушники”, “Петриківський розпис”, “Закарпатське вино”, “Гуцульська бриндзя”.