В Ужгороді два роки діє соціальна послуга «Асистент дитини»

Мета – розвинути послугу «асистента/-ки дитини», щоб громади могли навчати дітей з інклюзією, адже «асистент/-ка» супроводжує дитину, допомагаючи дитині з ООП інтегруватися у колектив, соціалізуватись та навчатись в освітньому закладі.
Результати впровадження послуги асистента дитини за цей час, потреби громад Закарпаття та освітніх закладів, запити батьків обговорили на круглому столі, який організувала громадська організація «Неємія», запросивши представників управління освіти, центру соціальних служб, шкіл, приватних закладів освіти, психологів та інших експертів.
«Це питання дуже важливе, тому що є асистенти вчителів, але послуга соціального супроводу дітей під час інклюзивного навчання покладається на плечі громад, - розповіла Тетяна Мачабелі, виконавча директорка ГО «Неємія». – Дуже важливо, щоби діти не були вилучені з навчального процесу. Ті, які можуть навчатися, щоб обов'язково були в школах. Ми написали проєкт до німецького уряду на проведення навчання соціальних фахівців, батьків, також працівників освіти, а також запропонували місту, щоб воно взяло на себе соціальну відповідальність оплачувати послугу асистента дитини. Протягом 4 місяців у 2023 році ця послуга була оплачувана. Також в цьому році ми виграли тендер (200 тис. грн) і надавали послугу впродовж року для 5 дітей (загалом в організації є заяви від 12-ти). Це мала кількість, але це вже великий успіх, ми перші в Україні, які надають коштом громади послугу асистента дитини».
Тетяна Мачабелі
За словами Тетяни Мачабелі, є періоди, коли ця послуга не оплачується містом, тоді шукаються додаткові кошти. Хоча сума підтримки містом не покриває запити всіх батьків, процес запущено й інші громади області мають брати на себе таку соціальну відповідальність.
За цей час організація разом із Центром соціальних служб Закарпатської області провела навчання для 60 осіб, які отримали відповідні сертифікати, щоб стати асистентом дитини. Одна з них - Алла Семенюк. Як розповіла жінка, її основна робота - це допомогти дитині рухатися, одягатися, під час навчального процесу готувати підручники, зошити, прибирати. «У час прийому їжі теж треба допомагати. Підтримати внутрішню дисципліну. Комунікація у класі, комунікація з дітьми -- обов'язково. Це також входить у посадові обов'язки, - каже Алла Семенюк. – Треба розуміти, психологічний стан, фізичний стан дитини, її настрій, і можливість навчатися, відчувати. Трохи треба бути і психологом, і педагогом, займатися і самоосвітою». Третій навчальний рік пані Алла супроводжує дівчинку у колісному кріслі. Крім того, з дитиною велику роботу проводять волонтери, реабілітологи. Дівчинка дуже талановита, пише вірші, любить співати.

Алла Семенюк
Центр соціальних служб якраз і є одним із надавачем соціальних послуг сім'ям та особам, які перебувають в складних життєвих обставинах. На цьому зауважив Іван Фленько, керівник Ужгородського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Але у зв'язку з тим, що нема можливості надавати всі соціальні послуги шляхом соціального замовлення, завдяки співпраці із громадською організацією «Неємія» в Ужгороді вдалося запустити таку послугу, як супровід під час інклюзивного навчання. «Це дуже важлива справа і завдяки тісній співпраці нам вдалося забезпечити такою послугою дітей, які проживають у нашій територіальній громаді. Але слід зазначити, що такої послуги потребують 50 діток. Наразі не всі дітки мають можливість скористатися цією можливістю через брак людей. Тому запрошуємо людей, які бажають надавати таку послугу, звертатися до центру соціальних служб», - закликав Іван Фленько.

Іван Фленько
Введення посад «асистент учителя» та «асистент дитини» передбачено українськими нормативно-правовими документами. «Асистент дитини» – соціальна послуга, яку може надавати кожна громада, адже у кожній громаді, де проживають люди з обмеженими можливостями, є потреба у послугах такого фахівця/-чині.
До теми
- «У критичний момент мозок вимикає емоції»: історія медика 128-ї Закарпатської бригади
- Ужгородець Олег «Бяка»: шлях від солдата до командира роти безпілотних систем
- На Берегівщині зіткнулися два мотоцикли: травмувалися троє молодих чоловіків
- Після п’ятирічної перерви на Закарпатті відбулася 13-та «Ужгородська регата»
- «Є поранений» — значить бігти: історія бойового медика із Закарпаття Максима, який рятував побратимів під вогнем
- «Раніше ми стріляли кількістю. Зараз стріляємо точністю. Дрони коригують вогонь, і це кардинально змінило ефективність артилерії»: історія головного сержанта з позивним «Ярчук»
- Олександр Холод: ветеран, який популяризує туризм і сприяє реабілітації військових
- "Бограч-index" – липень 2026: за місяць ціни за продукти змінилися на - 5,5%
- На Закарпатті смертність удвічі перевищує народжуваність: статистика за перше півріччя 2026 року
- В Ужгороді покажуть документальний фільм про евакуацію цивільних із прифронтової Костянтинівки
- В Ужгороді розпочався «Чендей-фест»: визначили найкращих авторів малої прози та сценаріїв
- «Alpa» в Ужгороді: як століття тому рекламували легендарну францовку
- Світовий стандарт у дії: чому серце пацієнта в Закарпатському кардіоцентрі лікує не один лікар, а ціла команда?
- Закарпаття серед областей із найнижчими пенсіями в Україні — Опендатабот
- Ветеранський туризм на Закарпатті: між гостинністю та системними бар'єрами
- Прикордонник Чопського загону «Моряк» був «очима» штурмовиків, а тепер готує нове покоління операторів БПЛА
- До майже 50% зросла вартість навчання в університетах на Закарпатті
- Відмовилася від громадянства США заради ЗСУ: історія військової Кім, яка воює у закарпатській бригаді ТрО
- На Свидовці завершили програму природотерапії для ветеранів
- «Мацур»: у 128-й Закарпатській бригаді створили власний бойовий наземний роботизований комплекс

До цієї новини немає коментарів