Після ампутації повернувся в підрозділ - Сергій на позивний «Веселий» про закарпатський діалект, поранення та повернення у стрій

До повномасштабного вторгнення проживав у місті Кролевець, що на Сумщині. Жив звичайним мирним життям, мав сім'ю та роботу. Але війна перекреслила всі плани.

Сергій приєднався до ЗСУ добровільно у січні 2023 року — сам прийшов до рекрутингового центру 101 окремої бригади територіальної оборони. Спершу була піхота, адаптація в підрозділі і... легкий культурний шок.

«Спершу було трохи незвично чути закарпатську говірку, адже в бригаді дуже багато закарпатців, — посміхається Сергій. — Але адаптувався швидко, навіть вивчив місцеві слова».

Згодом відмінна служба привела «Веселого» до розвідки. Займав посаду водія, адже добре володіє технікою. Щоденні будні, попри небезпеку, описує відповідно до позивного — як «веселі», де кожна доба приносила щось нове.

Життя розділилося на «до» та «після» під час виїзду на позицію. Машина, в якій їхав Сергій із товаришами, була атакована ворожим дроном. Двоє побратимів загинули на місці. Дівчина-військова дивом вижила, вилетівши з авто. Сам Сергій прийшов до тями вже в госпіталі - без ноги.

Далі був важкий шлях: операції в Києві та тривалий процес лікування й реабілітації. Протезування проходив у Дніпрі, в центрі «Superhumans». Завдяки залізній волі вже за 5 місяців після ампутації чоловік знову впевнено стояв на ногах і ходив.

За законом Сергій мав повне право звільнитися зі служби. Проте рішення повернутися у стрій прийняв... уже за тиждень після поранення.

«Хлопці у нас продовжують воювати, і я відчуваю, що можу бути корисним. Нехай уже не так, як раніше, але моя служба триває».

«Веселий» зізнається: психологічно повертатися до реальності було значно важче, ніж фізично. Найбільше боліли думки про родину. Але саме вони - кохана дружина, з якою вони разом уже 20 років, та 12-річний син - стали тим надійним тилом, який витягнув його з темряви. Без їхньої підтримки, каже Сергій, цей шлях був би непідйомним.

Історія Сергія - це про силу українського духу. Про те, що характер сильніший за обставини, а вірність своїй бригаді та країні - понад усе.

Честь, друже «Веселий»! Разом до Перемоги!