Як живе українська громада в Угорщині: репортаж із Будапешта

Як відбувається ця підтримка, як вдається українцям в Угорщині плекати й підтримувати свої традиції – бачили українські медійники, науковці та фахівці обладміністрацій, які нещодавно стажувались в цій країні, і журналісти Kárpáti Igaz Szó вже писали про це: "Українці з шістьох прикордонних областей ознайомляться із життям національних спільнот в Угорщині".

На фото: будівля, в якій знаходиться офіс українського самоврядування в Угорщині

Майже в самісінькому центрі Будапешта, поряд із будівлею неймовірно гарної опери, українська делегація, котра всередині грудня прибула до столиці Угорщини, заходить на маленьку затишну вуличку. Буквально на її початку на стіні над входом до будівлі майорить український стяг. Груди стискає від хвилювання – саме тут працюють українці – люди, котрі за різних обставин опинились на чужій землі, але не забувають своє, рідне.

Земляків зустрічає голова державного самоврядування українців Угорщини Євгенія Єдлічка. Молода гарна жінка показує приміщення самоврядування: тут на першому поверсі велика зала зі сценою, що може вмістити близько пів сотні гостей, кілька кабінетів, на другому поверсі – виставкова частина, де презентують твори українських митців чи про Україну, тут же стелажі з українською керамікою. Всюди на стінах – українська символіка, візерунки.

Пані Євгенія розповідає про те, як і чим живе українська нацменшина в Угорщині. Гості слухають, затамувавши подих, активно занотовують, готують запитання.

Скільки українців в Угорщині?

Питання, скільки українців живе в Угорщині, насправді дуже складне.

Аби зрозуміти, наскільки воно важливе, звернемось до переписів, які періодично проводять в Угорщині. Так, за даними перепису населення 1990 року, в Угорщині мешкало 674 особи україномовного населення (враховуючи русинів). В ході перепису 2001 року українську мову визнали за рідну 4.885 чоловік, до української національності відносили себе понад 5 тисяч осіб, а 4, 8 тис осіб висловились, що мають тісне відношення до української культурної традиції. Уже в 2011-му на території Угорщини визнали себе українцями 7396 осіб, і тоді українська етнічна група за чисельністю посіла сьоме місце серед 13-ти історичних національних меншин Угорщини (після ромів, німців, словаків, румунів та хорватів).

Проте вже за переписом, який провели в Угорщині восени 2022 року, українцями визнали себе українцями майже двадцять пять тисяч. Та слід розуміти, що ця цифра далеко не точна, адже, за умовами перепису, людина на ту мить мала понад три місяці проживати в Угорщині, але зрозуміло, що не всі українці жили на ту мить стільки часу. З іншого боку, від осені 2022-го року й по нині Угорщина прийняла ще десятки тисяч українців. Зокрема, за даними ООН, станом на 28 березня 2023 року зареєструвалося і отримали статус біженця 34 тисячі 250 українців, а вже буквально за півтора місяця, станом на 9 травня 2023 року, їх було понад 35 тисяч. Хоча перетнули українсько-угорський кордон з початку війни понад 2,6 мільйони українців.

Угорський Гельсінський комітет вважає, що в країні може бути не більше 100 тисяч українських біженців (включаючи тих, що мають подвійне українсько-угорське громадянство). Ліліана Грекса обережно називає цифру посередині між цією та даними перепису – 60-70 тисяч.

Нині угорські українці більш-менш компактно проживають в Будапешті, Комаромі, Сегеді, Дебрецені, Мішкольці, Ніредьгазі, Варпалоті та Секешфехерварі.

Як би не було, але всі ці українці потребують збереження рідної мови, культури, традицій, самоідентичності. І мають таку змогу в Угорщині.

Які це можливості – вивчали нещодавно українці з прикордонних регіонів у рамках стажування.

Що таке державне самоврядування українців в Угорщині

Загалом в Угорщині на законодавчому рівні визнані 13 національних меншин – українці, словаки, румуни, болгари, серби, роми, поляки, словенці, греки, хорвати, німці, вірмени та русини. Має право бути зарахованою до цього списку тільки та національна спільнота, котра історичне живе на території країни понад 100 років, є меншою відносно решти населення, має свою мову, культуру, традиції.

Українці живуть в Угорщині понад століття.

До речі, росіяни не мають відповідного статусу - корінної нацменшини.

На фото: зустріч гостей з України з Ліліаною Грексою та угорськими високопосадовцями в парламенті Угорщини

Правовий статус національних меншини в Угорщині визначається Конституцією Угорщини, Законом Угорщини “Про права національних меншин” від 2011 року та іншими документами, розповіла українській делегації в Будапешті речниця української нацменшини в Парламенті Ліліана Грекса. Саме цими нормативними документами і прописані права національних меншин Угорщини, серед яких свобода вибору особистості, право використання рідної мови, розвиток і підтримка своєї культури, право на освіту рідною мовою.

«Також нацменшини в Угорщині мають право на свої самоврядування, і ця можливість унікальна навіть у Європі», - уточнила речниця.

Вона нагадала, що Державне самоврядування українців Угорщини вперше обране українською спільнотою в 1998 році, складається з 15-ти депутатів, переобирається один раз на п’ять років. До складу самоврядування входить Центр української культури та документації, який займається організацією всіх культурологічних і мистецьких заходів, є засновником інтернет-телебачення UKRTV.hu та інтернет-порталу українців Угорщини ukrajinci.hu. При Державному самоврядуванні діє Українська недільна школа, воно є ініціатором запровадження уроків української мови як факультативу в угорській гімназії Сент Дьордь Альберта в Будапешті, забезпечує діяльність ансамблю «Українські мелодії» та Українського театру в Угорщині, при самоврядуванні діє Українська бібліотека ім. Маркіяна Шашкевича, жіночий клуб «Горлиця» тощо.

«Oсновна місія та обов’язок Державного самоврядування українців Угорщини — забезпечувати українській національній меншині Угорщини широкий спектр прав окремих українців та української громади», — додає пані Єдлічка.

За результатами останніх виборів українці отримали 44 місцеві, 3 обласні та 1 державний орган національного самоврядування.

Головою державного самоврядування українців в Угорщині нещодавно стала Євгенія Єдлічка – українка, котра вже тривалий час живе в Будапешті.

На фото: зустріч української делегації з Є. Єдлічкою

Під час зустрічі з учасниками стажування з України пані Євгенія розповіла, як живуть українці в Угордині та функціонує самоврядування. Зокрема, урядом Угорщини щороку затверджується фінансування на підтримку національних меншин, котрі живуть у країні. Бюджет для української громади цьогоріч становив майже 80 млн форинтів. Ці кошти спрямовуються на утримання офісу, на всю організаційну діяльність, на культурно-освітні заходи, які проводить самоврядування тощо.

Євгенія Єдлічка каже, багато зусиль докладають для того, щоб ще більше українців організувалися в громади, проявляли себе, активізувались. Так діяли принаймні в попередні роки. Проте під час повномасштабного вторгнення росії в Україну пріоритети українського самоврядування та українських організацій практично повністю були сконцентровані на підтримці тих родин, котрі через війну тікали в Угорщину – допомагали їм із усіма питаннями, починаючи від забезпечення елементарними речами, харчами, оформленням документів і закінчуючи пошуком житла. Велика частина роботи стосувалася взаємодії з різноманітними благодійними та гуманітарними фондами, котрі прагнули допомагати Україні та її громадянам.

«Також під час війни ми постійно підтримуємо Збройні Сили України, проводимо різноманітні заходи, мітинги, флешмоби, намагаємося привертати увагу до нашої батьківщини, до подій, що відбуваються в ній, винести на вулиці нашу українську культуру», - додає голова самоврядування.

Різноманітні організації – на підтримку українства в Угорщині

Українці в Угорщині об’єднуються в різні громадські організації, рухи тощо, зокрема, це такі потужні обєднання, як «Українська Асоціація Єдність», товариство «Нова хвиля», Товариство української культури в Угорщині, Культурне товариство українців області Чонґрад чи Товариство української культури «Дніпро» та інші. Всі вони працюють на підтримку та розвиток української самоідентичності.

Євгенія Єдлічка, яка водночас є й представником Товариство української сім'ї та молоді в Угорщині «Нова Хвиля», каже, що створили його для того, «щоб представляти інтереси української молоді й молодих сімей Угорщини, своїми заходами й ініціативами об’єднувати однодумців, а також розвивати культурне та суспільне життя української спільноти в Угорщині». Організація, окрім підтримки українських греко-католицьких церковних проєктів та школи, працювала над тим, щоб встановити якомога більше зв’язків між Україною та Угорщиною.

Окрім товариства «Нова хвиля», активно працює в Угорщині Українська асоціація «Єдність». До неї входять численні українці, котрі вимушено тікали з рідної землі через збройну агресію росії. Члени Асоціації безперервно проводять різноманітні акції на підтримку українства, долучаються до мітингів та флешмобів, організовують перегляди українських фільмів, читання, українські вечори, активно збирають кошти на підтримку ЗСУ. Днями вихованці музичної студії, яка діє на базі Асоціації, мали честь виступити заключним номером на урочистому запаленні третьої адвентної свічки на Városháza Park – на заході, що був організований Самоврядуванням українців Будапешта/ F?városi ukrán nemzetiségi önkormányzat, мерією Будапешта та посольством України в Угорщині.

Про кожну з організацій можна розповідати багато, але ті, хто цікавиться їхньою діяльністю, зможуть слідкувати за ними в соцмережах чи активно долучатися до їхньої діяльності. В організаціях кажуть, до речі, що раді всім, хто бажає долучитися, кожним вільним рукам, кожній ідеї, кожному українцеві.

Українська школа в Угорщині

Давньою мрією українського самоврядування в Угорщині була українська школа, розповідає Євгенія Єдлічка. Незважаючи на те, що можливості, в тому числі фінансові, існували, але українська спільнота цю можливість не використовувала. За словами голови, до нещодавнього часу не вдавалось зібрати необхідну кількість бажаючих (підписів) для відкриття такого навчального закладу, тож навчали дітей української в основному в рамках недільних шкіл. Цього було замало, певна річ...

Зрештою в 2022 році це вдалося і зрозуміло, що (на жаль, з одного боку і на щастя – з іншого) сприяла цьому війна, коли десятки тисяч українських родин були вимушені покинути рідну землю та зупинитись в Угорщині. У них власне і виникла потреба в школі для дітей. Так у вересні 2024 року в Будапешті відчинила свої двері Україно-угорська двомовна школа та гімназія, яка частково фінансується з державного бюджету Угорщини а частково з інших джерел.

На фото: родина Безкоровайних - засновники першої Україно-угорської двомовної школи та гімназії в Будапешті 

Засновники школи – «Дім українських традицій» або ж родина Безкоровайних (на фото), котрі майже два десятки років тому переїхали до Угорщини з Києва і з того часу мріяли відкрити українську школу для українських дітей. Працювали над цим наполегливо та вперто: спершу, ще до повномасштабного вторгнення росії в Україну, організували недільну школу, де діти вивчали українську мову, літературу, історію. Зрештою їм вдалося відкрити повноцінний навчальний заклад, певна річ, в тому числі завдяки політичній волі двох країн.

Засновниця школи Олена Безкоровайна розказала делегації з України, що Україно-угорська  школа та гімназія функціонує як двомовна, отже, законодавством допускається в таких закладах різний відсоток використання мови.

Школа працює за угорською навчальною програмою, але діти в середній і старшій школі, тобто в гімназії, мають 70% уроків українською мовою і лише 30 % — угорською (вчать угорську мову, літературу та історію) й угорську згодом вони складатимуть як іноземну мову, а цей предмет зараховуватиметься при вступі в університет у будь-якій європейській державі (випускник матиме угорський, тобто європейський атестат).

«Оскільки у нас старшокласники 70% предметів вивчають українською мовою, то у них залишається високий шанс вступати і в українські вузи (бо їм не потрібно перевчати на українську мову вузькі предмети – фізику, хімію, біологію тощо), і в європейські. Також діти в цій школі вивчають англійську як другу іноземну (шість годин на тиждень), тобто, фактично діти, закінчують нашу гімназію, володіючи трьома мовами: українською, угорською та англійською», — додала О. Безкоровайна.

Наразі в навчальному закладі, що працює в районі Чепель в Будапешті, навчаються 310  українських діток, працюють українські педагоги, адміністратор, інші працівники (35 осіб).

Майже всі вчителі – іммігранти з України, багато хто схвильовано розказує представникам  делегації, як важливо мати рідне середовище та роботу серед людей, котрі тебе розуміють. 

Про це розказує пані Алла Гвоздік із Харкова, котра працює адміністратором у школі в Будапешті. Жінка разом із двома синами – 11 та 14 років – була вимушена виїжджати з рідного міста на початку вторгнення росіян і впродовж тривалого часу поневірялася в пошуках роботи та облаштування. Зараз, саме туту, в Чепелі, знайшли своє місце:

«Дуже діти задоволені навчанням, люблять предмети, математику, біологію. Хочу подякувати за атмосферу, яка панує в цій школі й за те, що наші діти можуть продовжувати жити нормальним життям…»

Жінка говорить і в неї навертаються сльози на очі — одразу стає зрозуміло, скільки болю та поневірянь довелося пережити родині, котра щасливо жила до війни... 

На фото: закарпатці привезли для української школи в Будапешті подарунок — власноруч створені прикраси для ялинки в українських національних кольорах

Білоусова Алла з Харкова нині психолог у школі (на фото зліва), вона переїхала до Угорщини також у перші дні повномасштабного вторгнення росії в Україну. Розповідає, що питання навчання гостро постало в той час для її 14-річної доньки:

«Для підлітків вивчати угорську складно, це ж не юний вік, коли все сприймається легко через спілкування з однолітками... Призупиняти процес навчання загалом не хотілося, навчання онлайн не задовольняло всіх потреб, тому ми страшенно вдячні, що є можливість зараз продовжувати навчатися українською».

Проте навчання – не таке й безпроблемне, як хотілося б засновникам. Річ у тім, що школа добре забезпечена з угорського боку, викладачі вчасно отримують зарплату, діти мають всі необхідні пдручники для навчання угорською. 

Але!

Натомість Україна на державному рівні практично не забезпечила своїх громадян підручниками, навіть більше – на школи за кордоном передбачений такий мізер підручників, шо цю кількість називати соромно – аж 5.

До 1 вересня 2024 року Україно-угорський навчальний заклад у Будапешті, а саме початкову школу (1-4 класи) забезпечила підручниками єдина (!) Закарпатська обласна військова адміністрація. Старша школа наразі вчиться… як може: роблять копії підручників, матеріалів, діляться матеріалами, шукають онлайн...

Також катастрофічно бракує учням школи сучасної української художньої літератури в бібліотеці, і це є також проблемою, адже онлайн такі книги не знайдеш. Тож принагідно засновники школи звернулися до представників областей з проханням, за можливості, допомогти з вирішенням цього питання. Це особливо актуально враховуючи той факт, що з січня кількість дітей в школі має зрости, і загалом уже назріла потреба відкривати українські школи в інших містах Угорщини...

P. S. Загалом писати про українську громаду в Угорщині можна багато, шпальти забракне. Чи набридне свайпити онлайн-видання. Бо варто б іще рохповісти і про долі окремих українців, і про їхні успіхи чи шляхи вирішення проблемних питань, і про працевлаштування, і про забезпечення релігійних потреб, адже релігія - це душа кожного народу...  І хоча журналістові не годиться робити висвноки, їх повинен робити читач, хочеться сказати одне: шкода, коли спостерігаєш, що чужа країна в окремих питаннях більше дбає про самоідентичність нацменшин, котрі живуть на її території, ніж материнська. Проте, з іншого боку, надзвичайно приємно чути і бачити, що українці на чужині не цураються своєї мови, культури, традицій, прагнуть зберегти їх та передати нащадкам.

І найголовніше, що всі без винятку мріють про єдине – мир у рідній країні.

Наталія Петерварі

Ужгород-Будапешт

Kárpáti Igaz Szó

 

 

03 січня 2025р.