«Коляди у старому селі», славлячи Різдво, стверджують давню духовну традицію закарпатців ФОТОРЕПОРТАЖ

Розпочали урочистою ходою з театральної
Як і торік, першою колядників в обласному центрі зустріла площа Театральна. Біля ялинки дзвінким багатоголоссям прославляли народження Ісусика гості з найдальшого куточка Закарпаття – Богданської територіальної громади. Це – дитячий вокально-інструментальний ансамбль школи мистецтв Богданської сільської ради (керівник Крістіна Мисинчук).
Одразу за ними площу заповнили могутні чоловічі голоси: разом із єдиною в гурті жінкою Наталією Тумарець прославляли Різдво Христове. Для тих, хто в ці хвилини прогулювався або проходив повз, зустріч із колядниками виявилася повною несподіванкою. Тож на смартфони лягли перші записи колядницьких гуртів, які, мабуть, полинуть до друзів і знайомих у різні кінці України й за кордон.
Музей готовий до зустрічі гостей
…Настав час рушати до скансену, де проходитиме дійство. Шлях завдовжки близько кілометра був сповнений веселими колядками. Ними порадували всіх людей на вулицях Корзо й Капітульна. Піднявшись догори, біля Хрестовоздвиженського собору урочиста процесія зупинилася, віддавши шану християнській святині. Далі – без зупинки аж до скансену, де все вже готове до зустрічі учасників «Коляди».
Старовинні хатини на весь день передані в розпорядження колядницьким гуртам, що прибули з усіх районів області. Головна сцена, що розташована перед музейною корчмою, – у святковому оформленні. Минуть ще хвилини, і з неї полинуть закличні голоси двох ведучих – спеціаліста відділу культури Холмківської сільської ради Ужгородського району Іванни Желізняк і директора Стеблівського будинку культури Хустської міської ради Івана Добоша.
Відтак усі схилили голови в хвилині мовчання, віддаючи шану захисникам України, котрі загинули на російсько-українській війні. Ведучі повідомили про збір коштів на потреби ЗСУ. До скриньки, встановленої біля сцени, потрапляли купюри різного номіналу і незмінно – з прагненням сприяти якнайшвидшій Перемозі.
Вітали учасників дійства
Привітання всім учасникам і гостям «Коляди у старому селі» виголосили голова Комісії з питань бюджету Закарпатської обласної ради, депутат ради Наталія Штефуца, директор департаменту культури Закарпатської обласної державної адміністрації-обласної військової адміністрації, заслужений артист України Євген Тищук, в.о. директора «Обласний організаційно-методичний центр культури» Закарпатської обласної ради, заслужена працівниця культури України Ганна Дрогальчук та в.о. директора КЗ «Закарпатський музей народної архітектури та побуту» Закарпатської обласної ради Василь Коцан.
Побажали учасникам культурно-мистецької акції оберігати живу народну традицію колядування, що побудована на вірності християнським заповідям, має величезне значення для збереження національної ідентичності українців.
Колоритні довжани – знову на «коляді»
Що ці слова впали не на сухий ґрунт, а мають під собою тверду основу, вже через кілька хвилин підтвердив своїм виступом колядницький гурт центру надання культурних послуг Колочавської сільської ради (керівник Володимир Маркович). Глядачі охоче співали разом із колочавцями закарпатські колядки, які багатьом відомі з раннього дитинства.
Бетлегеми з селища Довге місцевої сільської ради не лише захоплювали колядками, а й незвичайними костюмами. «Довжанський бетлегем» (керівник Наталія Менчук) розважав гостей «Коляди» в Ужгороді другий рік поспіль. І знову в гротескній ролі царя Ірода виступив Віталій Сєров. Підстрибуючи та по-доброму лякаючи калаталами, причепленими до пояса, він давав зрозуміти: на «Коляді» можливі будь-які перевтілення. Допомагала йому смішити людей Баба, підлаштовуючись під свого кумира.
Позгадували напівзабуте та глибоко духовне
Тим часом народний аматорський вокальний ансамбль «Ужанка» клубу села Коритняни Холмківської сільської ради (керівник Василина Вовканич) обрав для себе мало відомі загалові, напівзабуті колядки. За злагоджене багатоголосся глядачі нагородили цей колектив щирими оплесками.
І ось так само, як і на Театральній біля ялинки, – до справи взявся дитячий вокально-інструментальний ансамбль школи мистецтв Богданської сільської ради (керівник Крістіна Мисинчук). У ньому захоплювало все – від яскравого гуцульського вбрання до щирого виконання колядок, піднесеного звучання народних інструментів.
Заколядували на святі й гості з Перечинської міської ради – колектив, до якого увійшли представники різних релігійних конфесій села Сімерки (керівник Михайло Ласкін).
Вагомою суто чоловічою нотою вплівся в канву свята народний аматорський вокальний ансамбль «Карпатські голоси» клубу села Оноківці місцевої сільської ради (керівник Олександр Карбованець).
Фольклорний колектив «Бабовка» Палацу культури і мистецтв Мукачівської міської ради (керівник Лілія Немеш, концертмейстер Тетяна Гецко-Бабіля) проспівав колядки, що побутують у його місцевості, на берегах Латориці. Учасниці ансамблю зазвичай знаходять найкоротший шлях до сердець слухачів: беруть азартом, шармом і до всього – душевним виконанням.
Колядникам і вік – не завада
Колядників із Драгівської сільської ради, що на Хустщині, знову, як і торік, представляли учасниці народного аматорського фольклорного колективу «Золотарівчанка» (керівник Марія Бабич).
Цей район на цьогорічній «Коляді» представив також народний аматорський фольклорний колектив Хустського міського будинку культури Хустської міської ради «Селиська співанка». За бубнаря в ньому – їздовий, уже поважного пенсійного віку Юрій Гаврилець. До нього входять Мирослава Попович і Марія Шоля – працівниці будинку культури, а також Надія Пийтер, Олена Деяк, Надія Малета...
Не мало-не багато, а впродовж 15 років цим колективом керує Тетяна Федурця. Підвозить його учасниць на заходи, що на зразок нинішнього, водій Василь Федурця – чоловік Тетяни Василівни. А завдяки фінансовій підтримці міської адміністрації «Селиська співанка» отримала сценічні костюми, пошиті за мотивами, характерними для свого регіону.
Сімейна історія пробрала до сліз
Драматичне дійство під назвою «Щаслива новіна на Святий вечір» показав народний аматорський фольклорний колектив «Гутніцькі вечірки» (керівник Неля Лізанець) клубу села Родникова Гута Полянської сільської ради.
На сцені розігралася історія, що поєднала в собі радість, тепло й водночас тривогу, сум… Господиня хати, розклавши на столі нехитрі страви, удвох із малим сином готується зустрічати Святвечір. Аж ось стукіт у двері: під самий вечір неочікувано з міста до рідного дому приїхала донька. Радість зустрічі з нею, втім, затьмарена: в родинному колі не вистачає старшого сина, який пішов на війну. Чи повернеться він, і що чекає цю сім’ю в найближчому майбутньому? На що сподіватися? Всім їм треба запастися терпінням, гарячою молитвою просити Бога повернути сина, брата живим до рідного порогу. Сімейна історія дуже схожа на ту, котра нині відбувається в тисячах українських родин, змусила багатьох глядачів змахнути сльози з обличчя…
Серед колядників – володар почесного титулу уряду Румунії
…Мінорний настрій змінився мажорним, коли на сцену вийшли колядники з Солотвинської громади. У складі колективу «Марамуреш» (керівник Марія Влад) скрипаль-віртуоз Іван Шіман. До слова, минулого року за високу виконавську майстерність він був відзначений румунським урядом нагородою «Живий людський скарб–2024».
Програму свята продовжили бетлегеми з села Тур’я Поляна Тур’є-Реметівської сільської ради, а також фольклорний колектив «Раківчанка» (керівник Ганна Біган) клубу села Раково цієї ж громади на Ужгородщині.
Й надалі аматори з Тур’є-Реметівської громади не переставали дивувати. Багата на таланти, ця громада презентувала на сцені ще один колектив – зразковий аматорський фольклорний гурт «Родина» (керівник Ольга Мицька).
Відтак театралізовано-вертепне дійство продовжили аматори з будинку культури села Худльово Середнянської селищної ради. Керівник колективу Ольга Ніколенко поєднала в його виступі народну виконавську традицію зі своєрідним сценічним вирішенням.
Середнянську громаду представили на сцені в старому селі й «Андрашовські бетлегеми».
Колядували рідною угорською мовою
«А зараз у нас є унікальна можливість побачити рідкісне поєднання «живого» вертепу з ляльковим. Дійство, підготовлене аматорами будинку культури села Чома Берегівської міської ради (керівник Ангела Решко-Папп)», – повідомив ведучий. До слова, ця традиція входить до Обласного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини Закарпаття. У його виконанні колядки звучали не лише українською, а й угорською мовами. Він відтворив традиції, властиві угорській етнічній спільноті.
Ця громада представила ще один колектив – вокальний ансамбль Центру культури та дозвілля Берегівської міської ради, і за керівника в ньому Людмила Огар.
Завершальну символічну крапку на святі позначив народний аматорський камерний хор інтелігенції міста Ужгород «Кредо» Ужгородського міського центру дозвілля – будинку культури Ужгородської міської ради (керівник Ярослав Кирлик).
Усі учасники культурно-мистецької акції «Коляди в старому селі» нагороджені дипломами Закарпатського обласного організаційно-методичного центру культури.
Цього дня до Музею прийшли виробники крафтової продукції, а також народні майстри: Марія Купарь, Олена Селезньова, Ганна Гайдук, Валентина Барна, Неля Шандор. З їхньої ініціативи влаштовано благодійний ярмарок виробів народного мистецтва та крафтових продуктів. А у приміщенні музейної установи в обідню пору діяли майстерки: дітей навчали виготовляти різдвяного павучка й новорічних кізочок, які проводили працівники КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури» Закарпатської обласної ради – завідувач народного аматорського етнографічного музею, заслужена майстриня народної творчості України Наталія Стегура, методистка І категорії Олена Ваш та ужгородська майстриня Марія Купарь. Серед діток були і внутрішньо переміщені особи з Києва та Харкова.
Під час культурно-мистецької акції "Коляди у старому селі» КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури» Закарпатської обласної ради було зібрано 11 400 грн. Кошти будуть перераховані волонтеру Андрію Любці на підтримку ЗСУ.
День, проведений у Музеї, вийшов благодатним, змістовним та корисним для всіх.
Василь БЕДЗІР,
завідувач інформаційно-редакційного сектору КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури» Закарпатської обласної ради Фото автора
До теми
- Ужгород приймає V Всеукраїнський фестиваль камерного театрального мистецтва «Під цвітом сакури»
- Закарпатська обласна філармонія запрошує на вечір музики видатного чеського композитора епохи романтизму Антоніна Дворжака
- В Ужгороді відкрили меморіальну дошку на честь чеського архітектора Петра Кропачека
- Побачило світ унікальне видання про Мукачево «Archiv privilegovaneho mesta Mukacheva 1376–1850»
- Ужгородський скансен запрошує на тематичну екскурсію з елементами реконструкції «Свято першої борозни»
- Закарпатські лялькарі показали прем’єру вистави «Ірод»
- «Під цвітом сакури»: в Ужгороді пройде фестиваль камерного театрального мистецтва
- Національні спільноти регіону презентували культурну спадщину на фестивалі «Етнічний віночок у Закарпатті»
- Визначено переможців Відкритого фестивалю-конкурсу театрального мистецтва «Ужгородський Березіль»
- У Закарпатському музеї народної архітектури та побуту представили виставку «Сільваші. Випадковості та монохроми»
- В обласному центрі - Відкритий фестиваль-конкурс театрального мистецтва «Ужгородський Березіль», який уперше проводить Академія культури і мистецтв
- В Ужгороді відкрили виставку робіт 13 молодих закарпатських митців
- Як Іван Хланта став головним героєм свята «Королівство Казкомрійників»
- У музеї ім.Й.Бокшая – виставка робіт одного з провідних сучасних українських художників-графіків Андрія Чебикіна
- На Мукачівщині пройде унікальний фестиваль «Етнічний віночок у Закарпатті»
- Сім днів – сім вистав. Закарпатський театр ляльок запрошує на тиждень вистав «Театр – дітям»
- 80 років Ужгородській музичній школі: перший державний мистецький навчальний заклад на Закарпатті відзначив річницю заснування
- Тіберій Шютів: «Прогрес і досягнення моїх студентів – для мене найбільша нагорода»
- Культурно-історичний словацький календар-2025 побачив світ в Ужгороді
- Переможці ХІV Відкритого фестивалю-конкурсу стрілецької пісні «Красне поле»
До цієї новини немає коментарів