Сьогодні - Стрітення Господнє. Традиції святкування, прикмети і повір'я

Від 1 вересня 2023 року ПЦУ та УГКЦ перейшли на новоюліанський календар, а тому більшість великих церковних свят припадають на 13 днів раніше. Тому Стрітення Господнє ми святкуємо 2 лютого 2025 року. Нагадаємо, що за юліанським календарем, який був прийнятий в українській Церкві раніше, свято припадало на 15 лютого.
Що означає свято Стрітення Господнє
За релігійною традицією свято Стрітення Господнє є вшануванням важливої події, коли Діва Марія і її чоловік Йосип принесли маленького Ісуса Христа до храму. За іудейськими віруваннями на 40-й день від народження дитини потрібно було прийти до церкви і помолитися. В храмі Богоматір з Сином Божим зустрів святий Симеон, якому це було напророчено.
Стрітення Господнє знаменує важливу подію, коли Ісус Христос, який став Спасителем людства, зустрівся з вірянами. Свято належить до числа найбільших дванадесятих церковних свят.
Однак, в Україні церковні традиції Стрітення Господнього зустрілися з народними обрядами, які існували на цій території ще в дохристиянські часи. Наші предки вірили, що саме цього дня відбувається зустріч зими з весною. В давнину всі природні явища наділялися особливими силами, людськими рисами та божественними ідеалами. За традицією, в цей період визначалося, хто переможе — зима і весна. А ще наші пращури споглядали за погодою, щоб зрозуміти, чи скоро прийде потепління.
Які традиції святкування Стрітення Господнього існують в Україні
В святкуванні Стрітення міцно переплелися народні та церковні традиції. Наші предки особливе значення надавали воді та вогню. Коли на територію сучасної України прийшло християнство, вогонь замінили на запалювання свічок в храмі. Потім їх разом з водою освячують, приносять додому і зберігають протягом всього року.
Віряни вважають, що освячена цього дня вода має чудотворну і цілющу силу, тому нею обов'язково окроплюють будинок, хлів і навіть домашню худобу. Якщо в родині хтось хворів, йому давали випити кілька ковтків цієї води.
Свічками ж обкурюють всі приміщення в оселі і всю ділянку. Колись вірили, що ці свічки допомагають захиститися від нечистої сили, злих духів та навіть недоброзичливих людей.
Народні прикмети і повір'я
На Стрітення Господнє слід поспостерігати за погодою:
- йде дощ — до спекотного літа;
- сильний вітер — чекайте на біду;
- з дахів капає вода — буде багатий урожай меду;
- ясна і тепла погода — до гарного урожаю;
- сніжить — навесні будуть пізні заморозки.
Також наші предки намагалися дотримуватися певних правил. Наприклад, не пили цього дня алкоголь, не сварилися, не лихословили і не вирушали в далеку подорож.
До теми
- У Карпатах пильнує не лише прикордонна служба
- Діти з Маріуполя, що знайшли дім в Ужгороді, стали національними символами надії
- Ветеранський простір «Вдома»: підтримка для тих, хто пройшов війну
- Український природний рекорд! На Закарпатті зафіксували найвищу в Європі дуґласію тисолисту
- Програма активностей на літо в межах проєкту «Зелені скарби Карпат» від ГО «Щасливі діти»
- Працівники Ужанського нацпарку облаштували готелі для бджіл
- Під час виходу з «Азовсталі» потрапив у полон: на Закарпатті зустріли воїна, якого звільнили під час великого обміну полоненими
- Свято Міри в Лазещині і шлях до відродження вівчарства: репортаж з полонин
- Родини ветеранів українсько-російської війни беруть участь у проєкті відновлення ментального здоров’я на Закарпатті
- «Бограч-index» – травень 2025: за місяць продукти подешевшали на 2%
- На Закарпатті зросла захворюваність на ГРВІ
- На Закарпатті проживає 24 621 багатодітна сім’я й 59 жінок області мають звання «Мати-героїня»
- Шахрайські схеми з рідними полонених і зниклих безвісти
- «Но, раз дякуву, з мене кавіль»: 100+ колоритних фраз, які ви почуєте тільки на Закарпатті
- Весна в Ужгороді змінює фарби — сакури вже відцвіли, але краса не зникає
- У Кам’яниці висадили «Дерева пам’яті» на честь українських героїв
- Де знайти гліцинії в Ужгороді?
- Закарпатські патрульні нагадують пішоходам про їхні права та обов'язки
- На Закарпатті продовжують реабілітаційні заходи для бійців, які повернулися із зони бойових дій
- Захисник "Азовсталі" з Чопа Олексій Чорпіта провів у полоні майже три роки. Вдома на нього чекали мама та сестра
До цієї новини немає коментарів