Сьогодні — Свята Трійця: що варто знати про Зелені Свята

День Святої Трійці (День Зіслання Святого Духа, Зелена неділя, П’ятдесятниця) – одне з головних християнських свят, яке у православ’ї входить до числа дванадесятих свят. В Україні Трійця є державним святом.
Назву П’ятдесятниці свято одержало тому, що зішестя Святого Духа на апостолів сталося в старозавітне свято П’ятдесятниці, встановлене в пам’ять про дарування єврейському народові Закону при горі Синай. Воно святкувалося в 50-й день після Великодня і припадало на закінчення жнив і збирання плодів, перші з яких приносилися в жертву в храмі. Того дня всі апостоли разом із Божою Матір’ю й іншими учнями Христовими перебували в Єрусалимській світлиці. Була третя година дня, за єврейським часом, тобто, по-нашому – дев’ята година ранку. Раптом зробився шум з неба, ніби від сильного вітру, що несеться, і наповнився ним увесь будинок, де перебували учні Христові. І з’явилися вогненні язики, й почили (зупинилися) по одному на кожному з них. Усі сповнилися Духа Святого й почали прославляти Бога на різних мовах, яких не знали. Так Дух Святий, за обітницею Спасителя, зійшов на апостолів у вигляді вогненних язиків у знак того, що Він дав апостолам здатність і силу для проповіді Христового вчення всім народам; зійшов же у вигляді вогню в знак того, що має силу обпалювати гріхи й очищати, освячувати й зігрівати душі.
Перший день П’ятдесятниці, тобто неділю, Церква присвячує на славу Пресвятої Тройці; і цей день у народі називається Троїциним днем, а другий, тобто понеділок, — на славу Духа Святого, від чого називається Духовим днем.
Святкування дня Святого Духа Церква починає, як правило, вечірнім богослужінням у день Трійці. На цьому богослужінні з колінопреклонінням читаються благальні молитви Василія Великого, в яких ми сповідуємо гріхи наші перед Отцем Небесним і, ради великої жертви Сина Його, благаємо помилування; просимо також Господа Ісуса Христа дарувати нам Божественного Духа, на просвіщення і зміцнення душ наших, і, нарешті, молимося за спочилих батьків і братів наших, щоб упокоїв їх Господь у місці світлому, квітучому і спокійному.
Здавна існує традиція прикрашати в цей день будинки й храми зеленими гілочками та квітами. Звичай цей успадкований від Старозавітної Церкви, коли в день П’ятдесятниці будинки й синагоги прикрашалися зеленню на згадку про те, як при Синайській горі все квітло й зеленіло в день отримання Мойсеєм скрижалей Закону. Сіонська світлиця, де на апостолів зійшов Святий Дух, у той час, згідно звичаю, теж була прикрашена гілками дерев і квітами.
До теми
- Незряча поетеса з Хуста Любов Сливка про материнство, роботу та доступність
- На Закарпатті у 2025-му народились 8136 малюків
- Ветеран із Закарпаття Костянтин Кашула допомагає побратимам проходити шлях реінтеграції
- На Закарпаття прибули два евакуаційні потяги з Дніпропетровської області
- Перший пам’ятник Ужгорода
- Новий вид шахрайства: не вірте. якщо вам пропонують 10 літрів пального за підписку на телеграм-канал
- Легенди, страви та цікаві факти: як переселенки Тетяна та Олеся створили настільну гру "Закарпатський квест"
- Чому на Закарпатті виникають відключення світла та як працюють погодинні графіки
- «Армія – це наш шанс на виживання»: начмед Третього армійського корпусу Вікторія Ковач
- Підтримка ВПО з Луганщини: в Ужгороді відбувся візит до гуманітарного штабу Новоайдарської громади
- "Всі гроші лишаються в бізнесі": що співзасновники ветеранського бізнесу з Ужгорода говорять про півтора року роботи
- Холод не перешкода: закарпатські гвардійці тренуються за будь-якої погоди
- Миколаївська церква у Данилові: де можна побачити дерев'яну готику Закарпаття
- "Не маємо залишати сім'ї сам на сам із болем": в Ужгороді вийшли на акцію-нагадування про полонених і зниклих безвісти
- Закарпатський прикордонник Альберт Човка та його чотирилапий напарник Брікс: погляд, команда, результат
- Музей Федора Манайла в Ужгороді: побачити життя митця на власні очі
- Аритмія не чекає: як у Закарпатському кардіоцентрі рятують серця — від діагностики до хірургії
- Втрачений Ужгород: про що писали міські газети 100 років тому, у січні 1925 року
- Свята без шкоди лісу: лісівники розповіли, скільки новорічних ялинок реалізували на Закарпатті
- Дитячі голоси вітають ужгородців у міському транспорті

До цієї новини немає коментарів