Мовна проблема в Україні є надуманою,
але несе реальну загрозу – результати експертного опитування політичних журналістів.
Так, за результатами опитування Спілкою молодих політологів України, майже 70% опитаних журналістів заявили про те, що мовна проблема є надуманою, скоріше надуманою, або виключно політичною – такою, що не зачапає звичайного українця. Але при цьому понад 60% опитаних вважають, що мовна проблема несе ту чи іншу загрозу для України або українців.
Так, на запитання, наскільки реальною є мовна проблема в Україні, 32,1% опитаних відповіли, що ця проблема цілком надумана, а 13,2% - скоріше надумана; виключно політичною цю проблему вважають 24,5% опитаних журналістів. Про те, що така проблема цілком реальна заявили 18,9% опитаних, а про те, що скоріше реальна – 11,3%.
На запитання, чи несе мовна проблема реальну загрозу для України і яку саме, найбільша кількість журналістів - 39,6% відповіли "не несе жодної загрози". Найбільша серед загроз – культурна загроза україномовному населенню (повне, або часткове зникнення української мови, або культури, недоступність україномовних ЗМІ тощо). Про таку загрозу заявили 22,6% опитаних. На другому місці серед загроз з результатом 13,2% знаходяться одразу дві – загроза розпаду держави та загроза обмеженості розвитку через внутрішні непорозуміння. Про те, що існування такої проблеми несе загрозу громадських заворушень, сказали 9,4% опитаних. Лише один київський журналіст сказав про культурну загрозу російськомовному населенню.
Серед шляхів вирішення цієї проблеми найпопулярнішим виявився варіант активізації вивчення української мови в школах та популяризації її серед молоді. За такий механізм висловились 24,5% респондентів; про необхідність зміни законодавства у бік українізації , або більш жорсткого виконання існуючих законів, спрямованих на захист української мови заявили 22,6% опитаних журналістів. На третьому місці виявилася політика невтручання – 18,9% заявили про те, що взагалі не треба нічого вирішувати, проблема сама вирішиться з часом, а 13,2% сказали, що для вирішення мовної проблеми достатньо перестати про неї говорити. 9,4% опитаних запропонували розширити права місцевих громад таким чином, щоб вони самі могли вирішувати регіональні мовні питання. 7,5% респондентів вважають за доцільне в першу чергу активізувати український культурний розвиток – сприяти друку українських книжок, покращенню української естради тощо. Про необхідність лібералізації мовного законодавства (можливості введення другої державної мови) заявили 3,8% опитаних.
Опитування здійснювалось методом телефонного інтерв’ю з 7 по 11 серпня цього року.
До цієї новини немає коментарів