Пам’ятну дошку словацькому громадському діячеві та поету Янку Кралю встановили на Закарпатті

Автором дошки є відомий закарпатський скульптор Едуард Алексій. Ідея увіковічнення пам’яті Янка Краля належить ГО «Ужгородське товариство словаків» та «Клуб Масарика в Ужгороді», долучився до увіковічнення пам’яті діяча благодійний фонд «Віза».

На відкритті дошки були присутні новопризначений Генеральний консул Словацької Республіки в Ужгороді Генріх Сасай, депутат Закарпатської обласної ради та очільник Благодійного фонду «Віза» Володимир Чубірко, який підтримав встановлення пам’ятної дошки, а також активісти словацького та чеського товариства та медійники.

Як розповів під час відкриття дошки голова ГО «Ужгородське товариство словаків» Іван Латко, на територію колишнього Велико-Березнянського району сучасного Закарпаття свого часу з території Австро-Угорської імперії прийшло багато мешканців Слвоаччини, а саме з регіону Липтовського Мікулаша, оскільки тут була робота. Саме тому місцевих мешканців часто називали «ліптаці». Частина цих переселенців так і залишилась жити на цій території, і вони досі вільно розмовляють словацькою мовою, а отже, й підтримують та розвивають свою культуру.

Саме це – підтримка та розвиток словацької культури – й стало мотивом встановлення на Березнянщині пам’ятної дошки поетові, громадському та політичному діячеві Янкові Кралю.   

Генеральний консул розповів присутнім про Янка Краля, зокрема наголосив на тім, як важливо сьогодні зберігати культуру свого народу, адже зокрема, про Янка Краля лишилося дуже мало інформації, не збереглося щоденників поета, майже немає листів, спогади сучасників уривчасті та недостовірні. Відомо тільки, що Янко народився в родині шинкаря, у словацькій області Спіш, навчався в ліцеї міста Левоча, потім міста Кежмарок, а відтак вступив до євангелічної семінарії в Братиславі, де познайомився і подружився з громадським діячем і патріотом Людовітом Штуром. З цього знайомства розпочався творчий шлях Янко Краля.   

Також, за відомими даними, разом із групою словаків, що об'єдналися навколо Штура з метою демонстрації національної приналежності в умовах мадяризації суспільства.   

Також відомо, що події, які передували революції 1848—1849 років, сприяли політичній активності Янка Краля. Зробив невдалу спробу підняти повстання словацьких селян, був схоплений владою Австрійської імперії та засуджений до повішення, щоправда, уникнув його. Після цього Янко жив у Моравії та згодом помер від хвороби. По собі Янко залишив чимало поетичних творів, ідейне багатство та образно-метафоричний експресивний стиль поезії Краля привертали увагу багатьох словацьких поетів XX ст.  

У місті Ліптовський Мікулаш розташований музей Янка Краля, а на Закарпатті, де було багато переселенців з цього регіону, тепер теж знатимуть про діяча завдяки цій пам’ятній згадці.  

До речі, Іван Латко уточнив, що загалом це пам’ятна дошка Янкові Кралю вже 13-та, встановлена на честь словацьких діячів на території Закарпаття.  

Наталія Петерварі