Учні Ужгородського ліцею досліджували заплаву річки Уж у межах екологічного проєкту EFFUSE-win

У рамках виконання проєкту «Навколишнє середовище для майбутнього через наукову освіту – робота в природі» (EFFUSE-win) відбувся польовий вихід з учнями Ужгородського ліцею імені В.С. Ґренджі-Донського.

Локацією для досліджень стало узбережжя річки Уж у центральній частині міста. Під час екскурсії школярі ознайомилися з рослинним та тваринним світом річки й заплавних терас, а також дізналися про особливості функціонування цих біотопів.

Експерти проєкту — Михайло Вакерич, Любов Фельбаба-Клушина, Інна Бесеганич та Мирослава Демчинська — продемонстрували методи дослідження стану води за допомогою спеціальних приладів, які дозволяють вимірювати фізико-хімічні показники (pH, вміст хлоридів, сульфатів, фосфатів, кальцію та інших сполук).

Окрема увага була приділена темі адвентивних та інвазійних видів, які активно заселяють порушені екотопи заплави. Було показано, що саме ділянки з видаленою природною деревно-чагарниковою та трав’яною рослинністю стають «полігонами» для розповсюдження чужорідних видів — борщівника Сосновського (Heracleum sosnowskyi), золотушника (Solidago canadensis, S. gigantea), топінамбура (Helianthus tuberosus), амброзії полинолистої (Ambrosia artemisiifolia). Останнім часом особливо швидко поширюється вид тонкопромінник однорічний (Phalacroloma annuum), який формує суцільні зарості у трав’яних угрупованнях заплави.

Такі інвазії є потужним чинником біологічного забруднення і призводять до витіснення аборигенних видів та руйнування природних біоценозів. Найчастіше саме прирічкові біотопи стають «воротами» проникнення і натуралізації інвазійних видів, що робить їх ключовими осередками поширення небажаних рослин на прилеглі території.

Учні також ознайомилися з роллю мікроорганізмів у водних екосистемах. Було відзначено, що поряд із корисними бактеріями, які беруть участь у процесах самоочищення водойм (розкладі органічних речовин та утворенні біоплівок), у воді можуть траплятися й патогенні мікроорганізми (наприклад, кишкова паличка, сальмонела, холерний вібріон), що становлять небезпеку для здоров’я людини.

З цієї причини важливим є дотримання гігієнічних нормативів якості води: у питній воді загальне мікробне число не повинно перевищувати 100 КУО/мл при температурі 22°С (через 72 год культивування), а патогенні мікроорганізми (включно з Escherichia coli) мають бути відсутніми.

Польовий вихід дав змогу учням не лише зануритися в дослідження природи рідного краю, а й зрозуміти складні екологічні процеси, які відбуваються у заплавних екосистемах річки Уж.