Правова підтримка ветеранів: які питання найбільше турбують захисників після війни

У межах ретритів, які відбуваються на території санаторію «Карпатія» в селі Шаян юристка проєкту психосоціальної та юридичної підтримки ветеранів та ветеранок і членів їх родин «Повертаю себе собі» проводить групові консультації за запитом від учасників.
– Пані Олено, ви понад три роки надаєте правову допомогу пораненим воїнам. Як змінилося ваше бачення військового права за цей час?
– За ці роки я побачила, наскільки складною є система соціальних гарантій для військових і ветеранів. Вона постійно змінюється, доповнюється, а на практиці стикається з бюрократією. Тому важливо не лише знати норми законодавства, а й розуміти, як їх застосувати в конкретних життєвих ситуаціях.– Ви проводите групові консультації в межах ретритів «Повертаю себе собі» у санаторії «Карпатія» в Шаяні. Які теми найчастіше хвилюють ветеранів?
– За результатами опитування учасників ми зосередилися на темі «Соціальні гарантії ветеранів війни та їх правовий захист». Це великий блок, який ми поділили на кілька частин. Ми говорили про статус ветерана війни, пільги та соціальні гарантії як для них самих, так і для їхніх дітей. Обговорювали, як діяти у випадках дискримінації, які інструменти юридичного захисту доступні, як правильно оформляти звернення.– Як реагували учасники консультацій?
– Дуже активно. Було видно, що ветерани не просто слухають, а намагаються зрозуміти, як знання застосувати у власному житті. Вони ставили багато запитань, ділилися власним досвідом. Один із ветеранів із села Німецька Мокра, Михайло Туряниця, цікавився виплатами «гірських» і казав, що не може добитися відповіді у своєму селі. Інший учасник, ветеран із Перечина Олександр Сушанін, наголошував, що людям з ампутаціями необхідні електросамокати та автомобілі, хоча експертні комісії досі часто призначають лише милиці чи чохли для культі. Такі моменти викликають обурення й потребують адвокації.– Які ще питання піднімали ветерани під час зустрічей?
– Ми детально говорили про порядок перегляду та оскарження рішень ВЛК і експертних комісій, забезпечення безкоштовними ліками та протезуванням. Ветерани часто стикаються з тим, що їхні права обмежуються через формальні підходи чиновників чи медичних комісій. Моя мета – пояснити, які правові інструменти є доступними і як правильно їх використовувати.– Чи можна сказати, що такі консультації допомагають не лише юридично, а й психологічно?
– Безумовно. Людина почувається впевненіше, коли знає свої права і має алгоритм дій. Це частина відновлення, адже багато ветеранів повертаються у цивільне життя з відчуттям несправедливості. Наші зустрічі дають їм відчуття, що вони не самі й що у них є ресурси для боротьби.Проєкт «Повертаю себе собі: психосоціальна та юридична підтримка ветеранів, ветеранок та членів їхніх родин» реалізується завдяки Програмі реінтеграції ветеранів, яку втілює IREX за підтримки Державного департаменту США. Зміст публікації є виключною відповідальністю IREX та ГО «Рух підтримки закарпатських військових – Ужгород» і не обов'язково відображає погляди Державного департаменту США.
Заголовок
До теми
- “Вірний завжди”: пам’яті морпіха Владислава Мельника з Луганщини, який знайшов місце останнього спокою на Закарпатті
- У Коритнянах створили осередок Пласту
- В Україні вшановують пам’ять жертв Голодоморів
- Тор та його людина. Історія кінолога Іллі та його чотирилапого «побратима»
- Дрон не лише зброя, а й засіб порятунку: історія бійця Національної гвардії України Романа
- Як у Мукачеві працює перший на Закарпатті крематорій для тварин
- Втрачений Ужгород: палац Штернберґера
- Втрачений Ужгород: палац Штернберґера
- Стрільбище «Вояк»: навіщо цивільним навички стрільби
- На Закарпатті розробляють нову регіональну молодіжну програму
- “Наш дім там, де добре дітям”. Як Закарпаття стало прихистком для родин, що прийняли дітей
- 101 день на позиції – ужгородець Валерій «Шум» більше трьох місяців утримував позиції в зоні відповідальності підрозділу в Донецькій області
- «Спостерігати за ворогом із дрона – це одне, а зустріти віч-на-віч, коли бачиш його зіниці, – зовсім інше…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- Робочі будні пліч-о-пліч: як дівчата та хлопці у митній формі спільно працюють на кордоні з Євросоюзом
- Снайпер "Ярий". Молодший сержант Іван Яров переніс понад 30 операцій, але й далі влучно стріляє
- Чому військові люблять котиків? Олександр Шершун “Мер”
- «Із нашої родини воює шестеро чоловіків…» Історія бійця 128 бригади Руслана
- “Старіння” майстрів та унікальні техніки: як на Закарпатті рятують від забуття традиційні дерев’яні ремесла
- Звільнився з армії – і через місяць повернувся знов: історія військового зі 101 бригади ТрО Закарпаття
- "Я не вважаю це героїчним вчинком": ужгородка Крістіна Петрулич розповіла про нагороду "Герой-рятувальник року"

До цієї новини немає коментарів