Військових в Ужгородській міській лікарні волонтери пригостили кутею

Вісім літрів куті для військових зробили волонтери ГО "Помагатори".
Про це Суспільному розповіла волонтерка Тетяна. За її словами, цього вистачить, щоб пригостити до шістдесяти захисників, які проходять реабілітацію в Ужгородській міській лікарні.
Кутею волонтери пригощають захисників у лікарні третій рік поспіль.
"Хлопцям дуже подобається, потім ті, що виписуються, постійно питають навіть рецепти, як її варити. І тому хочеться їм зробити трошки родинного свята, тому що вони тут самі", — каже волонтерка Тетяна.
З жовтня після уламкового поранення відновлюється військовий Збройних сил Ян. Чоловік родом із Чернігова. Про візит волонтерів до лікарні розповідає:
"Коли приходять наші волонтери, воно якось розвіює обстановку. Дуже приємно, що людям небайдуже. Дітки приходять, малюнків багато — дивіться скільки — картини нам приносять, смаколики постійно. Я давненько так не їв куті. Тому що в тому році застав Різдво на війні й в позатому теж".
Володимир — військовий із Кіровоградської області, проходить реабілітацію з листопада.
"Приємно, звісно, що приходять, вітають, підготовлюють. Були теж діти приходили, вітали — деякі записки писали. Навіть коли просто їх прочитав, якось спокійніше до цього ставишся. Як-не-як, хоч це й свято, підготовка дітей — це непогано", — каже Володимир.
Троє волонтерів громадської організації "Помагатори" відвідали захисників у міській лікарні. Розповіла голова ГО Вікторія Суліма:
"Оскільки хлопці немісцеві всі, а по всій Україні, в принципі, готують кутю, якщо в нас на Закарпатті є і кутя, і бобальки, й ще там щось, то по всій Україні роблять кутю, там різні рецепти, але кутя — і це, напевно, частинка дому, це частинка такого домашнього різдвяного вечора. Іще один волонтер передав рибу, й ми будемо ще й рибою пригощати, це теж традиційна різдвяна страва. Приїхали наші пластуни ужгородські — вони передали нам вогник (Вифлеємський вогонь миру. — Ред.) і ми ось зараз його будемо вже розносити по всіх палатах".




До теми
- Святвечір на Закарпатті: традиційна кухня та обрядовість святкування
- Втрачений Ужгород: як у місті католики Різдво відзначали
- "Найважчим є те, що ти залишив вдома дружину, батьків і дітей, і не знаєш, на скільки це часу" — Віктор Трошкі
- Різдвяний традиційний закарпатський хліб карачун: давні обряди споживання
- НПП «Синевир» став місцем проведення ретриту психологічної підтримки для родин Захисників України
- Інструктор «Устім» - про навчання майбутніх операторів ССО
- Поліцейські Закарпаття організували для ветеранів екскурсію на кавову мануфактуру
- "Я не міг загинути, коли мене чекала така дівчина": історія чопського прикордонника Євгенія
- В Ужгородському перинатальному центрі у листопаді з’явилися на світ 162 малюки
- “Дитина кожного дня просить тата”: історії жінок, чиї рідні зникли безвісти
- Закарпатський обласний кардіоцентр долучився до міжнародної акції “16 днів проти насильства”
- Ще одна родина з Дніпропетровської області знайшла прихисток на Закарпатті
- «Ремонтуємо навіть натівську зброю, до якої немає інструкцій…» Історія бійця 128-ї бригади Івана
- Від роботи в газовій службі на Сумщині до проєкту про видатних жінок Закарпаття: історія майстрині Галини Комендант
- Сила землі та спільноти: три історії переселенців, які знайшли новий дім у Нижньому Селищі на Закарпатті
- 1000 гігієнічних наборів хочуть зібрати для військових на Закарпатті до свята Миколая
- «У мене помінялося ставлення до росіян. На початку повномасштабки була ненависть, а тепер з’явилося презирство…» Історія бійця 128-ї бригади Роланда
- Позивний «Трамп» - Віктор з Страбичова пройшов шлях від солдата до капітана у 101-й окремій бригаді територіальної оборони Закарпаття
- «До війни я випікав у ресторані «Наполеони» й «Медовики», а зараз у нас найпопулярніший – вафельний торт зі згущонкою». Історія бійця 128-ї бригади Богдана
- Роботи, що рятують життя: історії поліцейських Закарпаття з лінії вогню

До цієї новини немає коментарів