Пече органічний хліб та мріє про власну пекарню: історія переселенки Ірини Стасенко, яка почала нове життя на Закарпатті

Свою історію жінка розповіла журналістам Суспільне Ужгород.

Ірина Стасенко вдома, в Лисичанську, з родиною займалася вирощуванням різних культур та доглядом за худобою. Через повномасштабне вторгнення Росії в Україну разом із сім’єю виїхала з рідного міста.

"На початку повномасштабного вторгнення ми з донькою виїхали в Львівську область. Там жили в церкві десь три місяці. Потім поїхали трошки в Полтавську область в місто Кобиляки. Десь близько місяця прожили там. Потім переїхали в Київ, де і жили до останнього часу. Чоловіка забрали, він у мене військовий, а ми з донькою вирішили поїхати у більш безпечне місце. Приїхали в Селище, жили в прихистку пів року, потім нас переселили в будиночок, і я почала випікати хліб, займатися пекарнею", — розповіла жінка.

Перші місяці на новому місці, каже вона, були непростими — однак найскладніше було адаптуватися до нового середовища.

"Найважче було, мабуть, звикнути до обстановки, до всіх людей, а так в принципі було як вдома, нічого такого тяжкого у нас не було, все було добре", — згадує жінка.

До повномасштабної війни Ірина працювала в ресторані, там займалася випічкою.

"Я трошки працювала з борошном, також працювала в ресторані 8 років. Ми там дуже багато пекли різних булочок, піц. Тобто в нас було багато випічки, тож раніше я стикалася з такою справою", — каже вона.

Ірина розповідає: розпочати пекти хліб з органічного борошна їй запропонували місцеві волонтери.

"Вони мені це все розказали, навчили, показали. Я вже пройшла майже 3 навчання. Все це завдяки волонтерам. Вони мені подали таку ідею, і так як я це люблю, погодилася", — розповіла Ірина Стасенко.

Хліб вона випікає з органічного борошна власного помолу — на заквасці. Один цикл приготування триває до 14 годин.

"Спочатку я підкормлюю закваску, потім молю борошно і починаю заміс. Він у мене триває десь півтори години. Потім додаю туди закваску, замішую тісто. Години чотири я перебуваю з тістом, складаю його, аби воно стало повітряним, аби в ньому було більше бульбашок. Потім лишаю його на декілька годин, а далі уже розкидаю у форму і залишаю на холодну ферментацію, щоб воно стало кориснішим", — пояснила жінка.

Щодня Ірина випікає до трьох десятків хлібин. Органічне борошно купує у фермерів, які мають сертифікат вирощування такої продукції. Хліб у Ірини купують місцеві жителі.

"Зараз в залежності від продажу — це 25-28 хлібин. У мене є пшеничний із сиром, гречаний, чисто житній, житній з солодом, житньо-пшеничний", — каже Ірина.

Хліб з органічного борошна жінка пече вже кілька місяців.

"Я відволікаюся на цю справу, займаюся нею, і так проходить весь мій вільний час. Мені ніколи думати про погане, думаю тільки про найкраще", — розповіла вона.

Ірина Стасенко каже, що мріє, аби закінчилася війна, аби її чоловік повернувся додому, і вони разом займалися цією справою.

На новому місці, додає жінка, вже відчула себе як удома і планує залишатися тут надалі: "Так. Дуже подобається. Я тут з найпершого дня наче дома".

Ірина Стасенко каже: хоче відкрити власну пекарню та розвивати справу. Уже має приміщення, почали робити ремонт.

"Не треба сумніватися, треба починати. Не треба думати, що щось не вийде. Все вийде, якщо ми захочемо, — каже вона.