Ендокринолог Андрій Кваченюк: «Такі зоби, як на Закарпатті, я мало де зустрічав»

Ендокринолог Андрій Кваченюк: «Такі зоби, як на Закарпатті, я мало де зустрічав»
Заслужений лікар України, доктор медичних наук, професор та ендокринний хірург Андрій Кваченюк розповідає про специфіку захворювань щитоподібної залози на Закарпатті, вплив війни та стресу на гормональний фон, а також про те, чому запущені випадки зобу все ще трапляються у сучасній медицині.

 

Пане Андрію, розкажіть коротко про себе, щоб познайомити вас із нашими читачами.

Перш за все, я лікар-ендокринолог, ендокринний хірург та онкоендокринолог. Що стосується наукових та державних звань, то я доктор медичних наук, професор та заслужений лікар України. Думаю, цього цілком достатньо.

Оскільки ми перебуваємо на Закарпатті, давайте поговоримо про місцеву специфіку. Чи змінився за останні роки портрет пацієнта із захворюваннями щитоподібної залози? Які тенденції спостерігаються в Україні загалом і що відрізняє Закарпаття?

Так, відмінності є і вони суттєві. На жаль, уся територія України належить до йоддефіцитних регіонів, але Закарпаття в цьому контексті особливий край, адже тут брак йоду виражений найсильніше. Це створює справді величезні проблеми для щитоподібної залози.

Тривалий і важкий йододефіцит викликає патології залози, що призводить до порушення її функції. А це вже безпосередньо шкодить серцево-судинній системі, судинам головного мозку, а також психіці та загальному емоційному стану людини.

З одного боку, такий стан потребує обов'язкової медикаментозної корекції, щоб людина залишалася гормонально здоровою. З іншого боку, за цим хронічним дефіцитом стоїть утворення зобу – як вузлового чи дифузного, так і онкологічного. Вузли мають властивість перероджуватися в онкологічні новоутворення.

Якщо виявляють онкологію, це завжди операція? Які прогнози лікування таких пацієнтів?

Якщо виявлено онкологічне захворювання – це закон, обов'язково потрібна операція. Рак щитоподібної залози ми лікуємо надзвичайно успішно, але за однієї головної умови: це має бути вчасне виявлення.

Якщо ми своєчасно виявили патологію, прооперували та провели необхідну терапію, результати вражаючі. Зазвичай після операції я спостерігаю пацієнта ще п’ять років. І тільки коли ми доходимо до цієї п'ятирічної позначки, ми тиснемо один одному руки, і я офіційно записую в картці, що людина вилікувана від онкології. Вона стає повністю здоровою.

Щоб ви розуміли статистику: при ранній діагностиці з тисячі людей, які захворіли на рак щитоподібної залози, помирають лише троє. А 997 пацієнтів одужують повністю. Тобто рівень смертності становить менше ніж третину відсотка.

Як сучасні стреси — коронавірус та війна — вплинули на ендокринну систему пацієнтів?

Пандемія та війна принесли колосальну кількість проблем в ендокринологію. Сильні психоемоційні та військові стреси є потужним провокуючим фактором.

Наприклад, є таке захворювання, як Базедова хвороба, яку в Англії називають хворобою Грейвса, а в Італії хворобою Флаяні. Вона на 100% залежить від стресу. Ще німецький лікар Карл фон Базедов описував блискавичну форму цієї хвороби у жінки, яка увечері перенесла сильній психологічний шок, а вже вранці прокинулася з вираженою витрішкуватістю, коли очі буквально виходили з орбіт.

Інший історичний факт: під час Другої світової війни, коли німецька авіація бомбила Лондон і цивільні люди місяцями сиділи в бомбосховищах, захворюваність на цей тип зобу зросла в 10 разів. У Великій Британії його тоді навіть офіційно називали «зобом бомбосховищ».

Страшно уявити, скільки подібних випадків маємо ми зараз по Україні внаслідок повномасштабного вторгнення росії…

Повноцінну статистику щодо того, що зробила з нашим здоров'ям ця війна, ми, як лікарі та науковці, обов'язково підіб'ємо вже після нашої Перемоги.

Ви зараз оперуєте військовослужбовців?

Так, я оперую дуже багатьох хлопців із фронту, які перебувають на першій лінії під обстрілами. На лінії зіткнення вони відчувають колосальні навантаження на нервову систему, організм просто не витримує, і розвивається згадана Базедова хвороба. Я допомагаю їм хірургічно, щоб вони знову були здоровими.

Чи помолодшала патологія щитоподібної залози останнім часом? Пацієнти якого віку найчастіше звертаються за оперативною допомогою?

Так, хвороби дійсно помолодшали, особливо це стосується онкологічних процесів.

А от люди похилого віку, на жаль, частіше звертаються вже із дуже запущеними формами. Наші батьки, дідусі та бабусі часто не хочуть турбувати рідних або відкладають візит до лікаря через хатні справи чи город. Вони вирощують у собі зоби, які в рази перевищують будь-які допустимі норми, і звертаються по допомогу лише тоді, коли виникають проблеми з диханням чи ковтанням.

Пригадую, якось ви казали, що таких зобів, як на Закарпатті, мало де зустрічали…

Так. Загалом на Закарпатті кількість пацієнтів із гігантськими зобами більша, ніж в інших регіонах. Це пов'язано як з об’єктивними причинами йододефіциту, так і з тим, що люди запускають хворобу та не їдуть із сіл до обласних центрів.

Бувають випадки, коли я видаляю зоб, який займає до 90 відсотків об'єму шиї, а трахея пацієнта через це зміщена кудись під вухо. Під час операції видаляю це утворення, повертаю на своє анатомічне місце трахею та стравохід, щоб людина могла нормально дихати, їсти та жити далі.

Ми з вами зараз говоримо про застарілі випадки. Щоб їх не було – потрібна не тільки самосвідомість, а й профілактика, чи не так? 

Я завжди закликаю людей хоча б раз на рік проходити профілактичний огляд у ендокринолога. Достатньо зробити УЗД щитоподібної залози та здати аналізи на гормони. Це не займає багато часу, це недорого, а за системою Helsi за направленням це взагалі можна зробити безкоштовно. Такий простий щорічний крок дає величезний бонус для вчасної діагностики, і тоді наші люди будуть здоровими.

Раніше у школах дітям планово давали препарати йоду. Чи варто відновлювати подібні масові програми на державному рівні?

Своєчасні активні скринінги надзвичайно важливі. Наприклад, після аварії на Чорнобильській АЕС було сформовано виїзні лікарські бригади з ендокринолога, хірурга, спеціаліста УЗД та радіолога. Вони оглядали дітей у школах та садках Київської, Житомирської та Чернігівської областей. До Чорнобиля рак щитоподібної залози у дітей траплявся вкрай рідко, можливо, два-три випадки на мільйон дитячого населення. А під час тих оглядів ми інколи знаходили один випадок раку на 90 школярів. Завдяки таким бригадам вдалося врятували тисячі дітей, які сьогодні вже самі мають власних дітей та онуків.

Щодо профілактики сьогодні, то найпростішим заходом є масове вживання йодованої солі. Це фізіологічна норма, яку потрібно споживати постійно протягом усього життя. У деяких країнах Європи збагачують йодом також хліб, макарони та молоко.

Що ж стосується пігулок із вмістом йоду, то їх має призначати виключно лікар після обстеження. Для шкіл можна було б запровадити простий аналіз сечі на вміст йоду — це безболісно, бо не треба забирати кров з вени. Такий скринінг покаже реальний рівень йодозабезпечення дітей, і лише тоді лікар ухвалює рішення, чи потрібні спеціальні препарати, чи достатньо звичайної йодованої солі.

Які добові норми вживання йоду рекомендує медицина?

Згідно з нормами Всесвітньої організації охорони здоров'я, доросла людина повинна отримувати 150 мікрограмів йоду на добу. Для підлітків, вагітних жінок та матерів, які годують грудьми, ця норма становить 250 мікрограмів.

Отримувати його ми маємо з їжею, це йодована сіль, морська риба та морська капуста. Проте, за даними українських епідеміологів, середня забезпеченість йодом в Україні зараз становить лише близько 80 мікрограмів на день, тобто наше населення хронічно недоотримує майже половину необхідної норми.

Щитоподібна залоза часто «маскується» під інші хвороби. Які головні симптоми підкажуть людині, що час іти до ендокринолога?

Гормони щитоподібної залози часто називають гормонами молодості та енергії, тому й симптоми залежать від того, в який бік відбувся збій.

Коли виникає нестача гормонів, тобто гіпотиреоз, людина відчуває, ніби у неї повністю «сіла батарейка». З'являється постійна слабкість, погіршується пам'ять, починає випадати волосся, сохне шкіра, а вага не скидається, що б ви не робили.

Коли ж виникає надлишок гормонів, тобто гіпертиреоз, організм починає працювати буквально «на знос». Людина відчуває сильне серцебиття, стає надзвичайно дратівливою та емоційно нестабільною, її кидає в піт, проявляється гіперактивність, яка швидко виснажує.

Крім того, завжди слід звертати увагу на механічні відчуття: якщо з'являється дискомфорт у ділянці шиї, стає важко або незручно ковтати їжу чи слину, або ж з'являється утруднене дихання — це прямий сигнал негайно зробити УЗД, здати аналізи на гормони та звернутися до ендокринолога.

Спасибі за розмову, Андрію Миколайовичу, успіхів Вам!

Наталія Петерварі

 

26 серпня 2026р.

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів