Про що писали газети в Ужгороді 100 років тому – у липні 1926 року

Про що писали місцеві газети рівно 100 років тому? Цього разу розкажу вам історію з липня 1926 року. Ви ж, мабуть, знаєте, що в ті часи вечірнє корзо (неспішна прогулянка вулицею Рашина, нині – Корзо) було традиційним способом себе показати й інших побачити. Корзували тоді всі: і багаті, і бідні. Так і зустрілися під час корзо власник магазину і грабіжники того ж магазину.

Одного вечора, прогулюючись вулицею Рашина, торговець модним одягом Лорінц Калкштайн (угор. Kalkstein L?rinc), котрий мав магазин тут же, на розі, побачив, як біля вітрини його закладу підозріло метушаться троє молодих юнаків. Лорінц згадав, що останніми днями на його вітрині поменшало виставлених товарів, тож вирішив прослідкувати за юнаками. Повільно проходячи повз зі своїми братами, Лорінц розгледів, що поки двоє хлопців прикривають третього, той довгим дротом намагається витягнути зі щілини дерев’яної вітрини пару жіночих панчіх.

Власник магазину хотів піймати злодіїв на гарячому, але ті помітили чоловіків і побігли геть. Всією вулицею вдалося злодіїв піймати й передати поліцейським. Та коли їх повели до відділку, злодії за командою раптово вирвалися й знову почали тікати. Усі корзувальники повторно кинулися ловити хлопців. Двох піймали швидко, а третій уже ледь не вискочив на набережну, але там йому підставила підніжку молода дама, котра прогулювалася з Дежо Ротманном. Поки злодій підвівся, його вже оточила поліція. Згодом виявилося, що трійка неповнолітніх юнаків тижнями тихенько грабувала вітрини магазинів у центральній частині міста.

Для довідки: Лорінц Калкштайн народився 1898 року в Унґварі. У 1924 році він відкрив у центрі магазин, де торгував чоловічим одягом, мав у підпорядкуванні 5-х працівників. У 1944-му потрапив до ґетто, звідки був вивезений в Освенцим. Загинув у концтаборі у 1945 році.

Тетяна Літераті, Втрачений Ужгород